Гумельницька культура
Гумельницька культура, Гумельниця, Коджадермен — Караново VI — Гумельниця, культура Гумельниця-Караново, Коджадермен-Караново VI — археологічна культура осіло-землеробських племен епохи енеоліту початку 2-ї половини 5 тисячоліття до Р. Х. Балкано-Дунайського регіону.
Гумельницька культура | |
Місце розташування |
Мунтенія Добруджа Бессарабія |
---|---|
Наступник | Cernavodă cultured |
Гумельницька культура у Вікісховищі |
Була поширена в другій половині 4 — початку 3 тисячоліття до Р. Х. в основному в північній і південно-східній Болгарії і південно-східній Румунії.
Назву отримала від назви села, на стоянці Гумельниця (рум. Gumelniţa) на Дунаї, відкритої румунським археологом В. Думітреску в 1924 році. Виявлена також на півдні Молдавії і в Одеській області.
Гумельницька культура в Україні
В Україні презентована невеликим анклавом пам'яток Болград-Алдень у Нижньому Подунав'ї; відомо 19 поселень, із них досліджувалися Болград, Озерне (село в Ізмаїльському районі) та «Нагірне II» (с. Нагірне в Ренійському районі).
Зазначене поселення площею 1-10 га займало переважно високі береги озер, були забудовані глинобитні будинки з заглибленою долівкою, на їхній території розкопано багато господарських ям.
Населення культури Гумельниця жило в наземних прямокутних будинках. Поселення після руйнування утворило невисокі пагорби — тепе. Знаряддя праці з добрудзького або дністровського каменю та кременю: мідні сокири й шила; кременеві наконечники стріл і копій і плоскі кам'яні сокири; кістяні шила і долота. Ліпний посуд високоякісний, типовими є тарні горщики з грубого тіста та різноманітні тонкостінні лисковані орнаментовані посудини. Кераміка — груба, сіро-чорна полірована, червоно-коричнева і сіро-жовта. Знайдено антропоморфні посудини, ідоли з глини, кістки, золото, прикраси — мідні шпильки зі спіральним і лопатоподібної голівкою. Характерні орнаментовані теракоти, різноманітні теракотові культові речі. Крім кременю, вживаються мідь і золото.
Відносини з іншими культурами
Передбачається, що культура Гумельниця походить від культур Хаманджія, Боян і Мариця.
На північному сході межувала зі спорідненою Трипільською культурою.
Виявлено свідчення контактів з племенами трипільської культури етапу «А», «В-1».
Їй на зміну прийшла культура Чернаводе.
Джерела та література
- Бурдо Н. Б. Гумельниця // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 253. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Бурдо Н.Б. Гумельниця // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Субботин Л. В., Памятники культуры Гумельница юго-запада Украины. К., 1983. (рос.)