Бої тварин

З давніх часів існує аморальна і жорстока практика нацьковувати тварин одних на інших (одного виду один на одного або представника одного виду на представника іншого виду) з метою розваги людей або проведення азартних ігор. Відомі гусячі, перепелині, собачі, баранячі бої, бої жуків, акваріумних рибок, скорпіонів, бої биків з кондорами. Одні з найдавніших і найпопулярніших на сьогоднішній день — півнячі бої. В Індії, Китаї, Персії вони проводилися ще в стародавні часи, а в Європу проникли через Грецію з солдатами Фемістокла. У Європі вважалися розвагою знаті аж до ХІХ ст.[2].

Як правило півень на півнячих боях б'ється раз у житті, тому що навіть якщо він здобуде перемогу, зазвичай гине через тиждень від ран[2].

Поступово, завдяки розвитку гуманного ставлення до тварин і протестам товариств захисту тварин, півнячі бої, як і бої інших видів тварин, стали заборонятися. У 1849 р. півнячі бої заборонила Велика Британія, 30 липня 1860 р. Олександр ІІ заборонив у Росії півнячі бої (що було зроблено раніше скасування в Росії кріпосного права), в 1959 р. півнячі бої на Кубі заборонив Фідель Кастро[3][2]. В Україні бої тварин офіційно заборонені з 2006 р.[2].

Разом з тим у ряді країн Азії і Латинської Америки (Казахстан, Куба, Еквадор), а також у Росії, бої тварин проводяться нерідко майже легально[1].

Незважаючи на те, що українське законодавство забороняє бої тварин, підпільні півнячі і собачі бої іноді проводяться в різних частинах України, і насамперед у Криму[4].

В Україні бої тварин заборонені ст. 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»[5]. Стаття 299 Кримінального кодексу України забороняє нацьковувати тварин одна на одну з хуліганських і корисливих міркувань[6].