Бразильська Стара республіка
Стара республіка або перша республіка — період історії Бразилії від проголошення республіки у 1889 році до перевороту 1930 року. Назва періоду виникла для того щоб відрізніти цей період від «нової держави», встановленої Жетуліо Варгасом.
Бразильська Стара республіка | |
Прапор | Герб |
Дата створення / заснування | 15 листопада 1889 |
---|---|
Гімн | Гімн Бразилії |
Столиця | Сан-Карлус і Ріо-де-Жанейро |
Форма правління | республіка |
Попередник | Бразильська імперія |
Наступник | Ера Варгаса |
Час/дата припинення існування | 24 жовтня 1930 |
Ця стаття є частиною серії Історія Бразилії |
До відкриття європейцями |
Колоніальна Бразилія |
Бразильська імперія |
Стара республіка |
Ера Варгаса |
1945—1964 |
1964—1985 |
після 1985 |
Бразилія |
Протягом цього часу країна по суті була конститиційною демократією, коли на вибір президентів більш всього впливали домінуючі штати Сан-Паулу і Мінас-Жерайс, а більшість президентів були членами масонської ложі, що була створена на Юридичному факультеті Університету Сан-Паулу.
Період старої республіки умовно підрозділяється на два підперіоди: «шабельну республіку» та «олігархічну республіку». Протягом першого періоду у владі домінували військовики, а протягом другого влада майже винятково формувалася урядами головних штатів, так звана «політика губернаторів», розпочата президентом Кампосом Салесом.
Стара республіка пала під час перевороту або революції, проведеної Жетуліо Варгасом у жовтні 1930 року. Жетуліо Варгас прийняв владу 3 листопада та залишався диктатором до 1945 року.