Брама Іштар
Брама Ішта́р — пам'ятка архітектури давнього Вавилону, восьма брама внутрішнього міста, що була побудована в 575 р. до н. е. за наказом царя Навуходоносора II в північній частині міста. Браму присвячено богині Іштар, за конструкцією є напівкруглою аркою з цегли, цегла, у свою чергу, покрита блакитною, жовтою, білою і чорною поливою. Стіни брами і збережені фрагменти стін Вулиці Процесій, яка знаходилася перед ними, прикрашені барельєфами і орнаментами.
Зруйновану браму реконструйовано в 1930-х роках у Пергамському музеї в Берліні з матеріалу, знайденого археологом Робертом Кольдевеєм. Фрагменти брами та Вулиці Процесій зберігаються в різних музеях світу.
Архітектура
Брама Іштар була однією з дев'яти брам міста, крізь них проходила Вулиця Процесій, яка вела до храму верховного бога Мардука. Мала двоє воріт з напівкруглими арками: внутрішні заввишки близько 11,5 м, вдвічі більші за зовнішні. Споруду покривала цегла в блакитній, жовтій та білій поливі. Її прикрашали зображеннями биків, левів і фантастичних істот сіррушів. Браму покривав дах із кедра та бронзи. До брами примикали стіни вулиці заввишки 15,2 м, які прикрашали понад 120 барельєфів левів, квітів і лінійний орнамент. Дорога перед нею мала центральну жовту смугу та червоні бічні[1].
Біля воріт містився напис, який починався присвятою Навуходоносору:
«Навуходоносор, цар вавилонський, благочестивий володар, що править з волі і благословення Мардука, верховний жрець, улюбленець Набу, розсудливий мислитель, що вивчив превелику мудрість, пізнав їхню (Мардука й Набу) божественну сутність і шанує їхню величність, невтомний правитель, що завжди сердечно дбає про поклоніння в Есагілі та Езіді, й постійно піклується про добробут Вавилону та Борсіппи, мудрий, вдумливий, хранитель Есагіли та Езіди, перший син Набополассара — це я»[2].
Історія
Браму спорудили за наказом царя Навуходоносора II в 575 році до н. е. з цегли, покритої блакитною поливою[3]. Вулицею процесій крізь Браму Іштар на Новий рік проносилися статуї богів[1]. До III століття до н. е. споруда вважалася одним із Семи чудес світу, поки її не замінив Александрійський маяк[4].
Німецькі археологи почали розкопки Вавилона в 1899 році, але Роберт Кольдевей ще в 1887 знаходив на його території шматки емальованої цегли, які вважав фрагментами міських мурів. Із 1902 по 1914 при розкопках виявили 14-ти метрову основу брами, розкопали залишки Брами Іштар та Вулицю Процесій, що використовувалась для парадів[3]. Визначити дату будівництва споруди дозволив напис, вирізьблений на вапняку:
«Я, Навуходоносор, заклав фундамент брами на рівні ґрунтових вод і побудував її з чистого синього каменю, на стінах внутрішньої сторони брами — бики та дракони, я їх вишукано прикрасив розкішним блиском, щоби все людство з трепетом їх оглядало»[2].
З початком Першої світової війни розкопки було припинено, а згодом покинуто через політичну ситуацію. Частину знахідок вдалося вивезти до музеїв Європи, зокрема до Берліна. Основна частина фрагментів Брами Іштар опинилася в Пергамському музеї, де споруду було реконструйовано в 1930 році[3].
В 1980-х Саддам Хусейн вирішив побудувати на стародавніх фундаментах Вавилону репліку Брами Іштар, але на іншому місці, біля входу в музей Багдаду. Вона була меншою і оздобленою бідніше за оригінал. В 2003—2004 роках американські та польські війська зайняли територію будівництва і розкопок. Вони виявили, що значна частина архітектурних пам'яток непоправно пошкоджена[3]. Крім того розкопки було пошкоджено військами НАТО через використання важкої техніки і риття окопів[5].
Галерея
- Залишки Брами Іштар на розкопках в 1932 році
- Модель Брами Іштар з Вулицею Процесій
- Реконструйована Брама Іштар у Берліні
- Фрагмент реконструйованої брами з барельєфами і орнаментами
- Барельєф дракона на Брамі
- Рослинні орнаменти на глазурованій цеглі
- Реконструйовані частини Вулиці Процесій
- Репліка Брами, створена за Саддама Хусейна
Примітки
- Ishtar Gate. Ancient History Encyclopedia. Процитовано 2 грудня 2020.
- Bahrani, Zainab, 1962-. Mesopotamia : ancient art and architecture. London. с. 280. ISBN 0-500-51917-X. OCLC 961003089.
- Ruggeri, Amanda. The Great Gate of Ishtar: A door to wonder. www.bbc.com. Процитовано 11 березня 2016.
- Clayton, Peter A.; Price, Martin (1988). The Seven Wonders of the Ancient World. Routledge. с. 10.
- Юлия, Чмеленко. Город, хранимый тысячелетиями, может не дожить до середины XXI века. navoine.info. Процитовано 11 березня 2016.