Брама Ґродська

Бра́ма Ґро́дська (пол. Brama Grodzka), Брама Гродська, також Жидівська брама (пол. Brama Żydowska) міські ворота в Любліні. Ще одна застаріла назва Нижня брама (на відміну від Верхньої Краківської)[2]. Історично слугувала місцем переходу між християнською та єврейською частинами міста. Зараз у ній розташовується Осередок «Брама Ґродська — Театр NN».

Брама Ґродська
Brama Grodzka
Вигляд з боку Старого міста
Вигляд з боку Старого міста
51°14′58″ пн. ш. 22°34′12″ сх. д.
Країна  Польща
Місто Люблін
Розташування вул. Ґродська, 21
Тип Міська брама
Стиль класицизм
Автор проєкту Домінік Мерліні
Архітектор Домінік Мерліні
Дата заснування 1342
Основні дати:
1785 (значна перебудова)
Статус  пам'ятка архітектури[1].

Брама Ґродська
Брама Ґродська (Польща)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Брама Ґродська стала одним із перших (разом із Краківською брамою) мурованих елементів захисної системи середньовічного Любліна. Збудована в 1342 році за розпорядженням Казимира III Великого, спершу мала висоту 12 метрів і квадратний план. Склепіння не було, однак над проїздом розташовувалось приміщення для стражників міста[3].

У 60-і роки XVI століття була прибудована добудова, яка служила для підйому дерев'яного розвідного моста до Люблінського замку. В 1572 році муляр із прізвищем Брудни за 40 флоринів замість дерев'яного моста звів цегляний. Згодом, у 1576 році, Стефан Баторій дозволив брати плату за проїзд — із цих коштів платилася заробітна плата сторожеві[4]. У 80-х роках XVI століття було добудоване склепіння брами, а згодом дах було вкрито ґонтом.

На початку XVII століття вода, що регулярно підмивала будівлю, зруйнувала частину стіни. Тоді брама була перебудована в двоповерхову споруду та покрита двосхилим дахом, паралельним до проходу. З часом будинок, що прилягав до брами з південного сходу, перетворили на міські стайні. Те, як виглядала тоді брама, можемо бачити, серед іншого, на гравюрі на міді Георга Брауна і Франца Хогенберга, виконаній в 1618 році.

Люблінська пожежа 1719 року, зображена на картині з Домініканського монастиря «Пожежа Любліна 1719 року», вплинула і на простір навколо воріт. На картині можна розгледіти тодішній зовнішній вигляд будівлі, увінчаної парапетом[3].

В кінці XVIII століття люблінська комісія Boni Ordinis запросила в короля Станіслава Августа Понятовського кошти на ремонт об'єкту, що перебував тоді в дуже поганому стані. Виконавцем проекту став придворний архітектор короля Домінік Мерліні. Він суттєво змінив як зовнішній вигляд, так і внутрішнє планування брами Ґродської. Також змінилася функція будівлі — з оборонної на житлову та торговельну. Це пов'язано із тим, що на місці колишнього ставу біля замку розростався єврейський квартал. Privilegium de non tolerandis Judaeis не давав змоги євреям селитися в межах міста, тому брама Ґродська на стику двох кварталів ідеально підходила для торговельної функції. В XIX столітті на магазини були перероблені й колишні стайні[4].

У 1873 році ворота, а також сусідні кам'яниці придбав на аукціоні Хаїм Клейман. Розбудова кам'яниць призвели до того, що ворота перестали бути вільностоячою спорудою. На рубежі століть над брамним проходом добудували низький півповерх з великим вікном. Доступним цей півповерх був із приміщень над стайнями[3].

У 1942 році тут відбулась пожежа — згорів дах брами. У 1945 році місто стало власником споруди (як і іншого майна, що залишилось після євреїв). Проект реконструкції розроблений в 1946 році інженером Заморовскі, але реконструкція була проведена лише в 1954 році. Під час цих праць ліквідовані стінні перегородки і створено одну кімнату на першому поверсі. Будівлю передано Ліцею образотворчих мистецтв, який користувався нею до 1979 року. Після цього в брамі розміщувлися заклади культури, у тому числі Towarzystwo Przyjaciół Sztuk Pięknych, Towarzystwo Kultury Teatralnej і Lubelskie Studio Teatralne. Починаючи з 1992 року, будівля використовується Осередком Брама Ґродська — Театр NN[3].

Стиль споруди

Після всіх ремонтів і перебудов брама Ґродська стала належати до класицистичного стилю. Характерні риси видно на зовнішньому оздобленні будівлі: рустований фасад, прямокутні вікна, прямокутний фронтон з датою перебудови (MDCCLXXXV) і королівською монограмою, неокласичні вази на п'єдесталах з боків[5].

Примітки

  1. Wykaz nieruchomych obiektów zabytkowych ujętych w Gminnej ewidencji zabytków (GEZ) miasta Lublin. Lublin — miasto inspiracji. Oficjalny portal miasta Lublin. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 18 листопада 2014.(пол.)
  2. Валентин Концевич. Прогулянка Любліном. Поступ. Процитовано 24 грудня 2014.
  3. Joanna Zętar. Ośrodek «Brama Grodzka — Teatr NN» — odbudowa i kształtowanie tożsamości miejsca // Lubelski Oddział Polskiej Akademii Nauk. Вип. 2006. С. 193-202.(пол.)
  4. Jacek Studziński. Historia Bramy Grodzkiej // Brama. С. 12-14.(пол.)
  5. Joanna Zętar. Brama Grodzka w Lublinie. Teatr NN. Leksykon. Процитовано 19 листопада 2014.(пол.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.