Бранко Брнович

Першим професійним клубом Бранко стала тітоградська «Будучност». У 1991 році Брнович перейшов в один з провідних клубів Югославії, «Партизан». У сезоні 1992/93 він з «Партизаном» виграв чемпіонат Союзної Республіки Югославії, а Бранко забив у тому сезоні 6 м'ячів. А наступного сезону команда виграла «золотий дубль».

У 1994 році Бранко підписав контракт з «Еспаньйолом». Провівши у складі каталонського клубу шість сезонів, в 2000 році Бранко вирішив закінчити свою кар'єру, оскільки не був гравцем основного складу і у останньому сезоні 1999/00 провів лише одну гру у складі «папуг» в Ла Лізі, а його клуб того сезону здобув Кубок Іспанії[1].

В 2006 році у віці 40 років, Брнович повернувся у професійний футбол, провівши історичний перший сезон чемпіонату Чорногорії у складі столичного клубу «Ком».

Брнович виступав у складі молодіжної збірної Югославії з якою став переможцем чемпіонату світу 1987 року і фіналістом чемпіонату Європи 1990 року. У складі національної збірної Югославії дебютував 20 вересня 1989 року в товариському матчі проти Греції (3:0) і брав участь у матчах відбіркового турніру до чемпіонату Європи 1992 року, за результатами якого збірна мала поїхати на Євро-1992, втім через початок громадянської війни і введені санкції проти країни це право в неї забрали.

Після розпаду Югославії Брнович викликався в збірну Союзної Республіки Югославія. Зіграв 7 матчів в ході успішного відбіркового турніру до чемпіонату світу 1998 року. В 1998 році головним тренером національної збірної Слободаном Сантрачем був включений в заявку на чемпіонат світу у Франції, де провів три матчі. Матч 1/8 фіналу проти Нідерландів (1:2) став його останнім у складі збірної, в якій провів 21 матч, забивши 3 голи.

5 березня 2007 року став помічником головного тренера новоствореної збірної Чорногорії[2].

У вересні 2011 року після поразки в матчі відбіркового турніру до чемпіонату Європи 2012 року від аутсайдера групи «G» збірної Уельсу (1:2), головний тренер збірної Чорногорії Златко Кранчар був відправлений у відставку. Після цього головним тренером команди був призначений Брнович[3]. 7 жовтня 2011 року збірна Чорногорії провела перший матч під керівництвом Брновича проти збірної Англії. Програючи по ходу матчу 0:2, чорногорці завдяки зусиллям Зверотича і Делибашича зуміли зрівняти рахунок. У паралельній грі швейцарці програли Уельсу і втратили шанси наздогнати Чорногорію в турнірній таблиці. В останній грі, яка нічого не вирішувала, чорногорці програли збірній Швейцарії (0:2) і вперше в історії вийшли в стикові матчі. Однак у стикових матчах чорногорці поступилися збірній Чехії (0:2 і 0:1) і не зуміли пробитися на чемпіонат Європи 2012 року[4] .

В подальшому під керівництвом Брановича збірна зайняла третє місце у відборі на чемпіонат світу 2014 року і четверте місце у відборі на Євро-2016, не пробившись на жоден з цих турнірів, після цього 17 грудня 2015 року було оголошено, що контракт Брновича, який закінчувався наприкінці року, не буде поновлений[5].

Гравець

• Чемпіон Союзної Республіки Югославія: 1992/93, 1993/94
• Володар Кубка Югославії: 1991/92
• Володар Кубка Союзної Республіки Югославія: 1993/94
• Володар Кубка Іспанії: 1999/00
• Чемпіон світу серед молоді: 1987

Тренер

• Володар Кубка Чорногорії: 2018/19

• Бранко Брнович на сайті ФІФА (англ.)

• Бранко Брнович на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Бранко Брнович на сайті BDFutbol.com (англ.)
• Бранко Брнович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)