Бриз (телерадіокомпанія)

Дві невеличкі кімнати, середньохвильова радіостанція «Буря», у штаті три офіцери, сім співробітників та п'ятеро матросів. З цього у липні 1993 року починалося створення флотського телерадіоцентру у відповідності до наказу Міністра оборони України від 12 грудня 1992 року створити Телерадіоцентр Військово-Морських Сил України «Бриз» з місцем дислокації у Севастополі. 30 грудня того ж року флотський телерадіоцентр був зареєстрований Держтелерадіо України за адресою: Крим, Севастополь, вул. Соловйова, 1; як засіб масової інформації.

Його програмними цілями було інформування військовослужбовців і населення про діяльність керівництва і уряду України, Міністерства оборони і ВМС України, соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей, підготовка навчальних, документальних та художніх програм.

31 серпня 1993 року розпочалося формування штату Телерадіоцентру Військово-Морських Сил України «Бриз», основу якого складали кадри ВМС України. Першим начальником ТРЦ «Бриз» був призначений капітан 1 рангу А.  П.  Данілов. У зв'язку з відсутністю власних фодів, технічних засобів і майна на пропозицію ведучої української програми «Пролісок» мережі дротового мовлення Севастопольської державної регіональної телерадіокомпанії Люби Гуляєвої, підготовка першої тридцятихвилинної передачі редакції радіомовлення ТРЦ «Бриз» відбулася 30 грудня 1993 року у ефірний час програми «Пролісок». Більше працівники ТРЦ «Бриз» на СДРТРК не допускалися.

У січні 1994 року начальником телецентру ВМС України «Бриз» був призначений капітан 2 рангу Мирослав Мамчак, з призначенням якого при шефській допомозі жителів Львівської, Івано-Франківської, Запорізької, Рівненської, Тернопільської областей, м. Києва розпочалося практичне створення власної технічної бази і організація цілодобового мовлення ТРЦ «Бриз» на власних теле- і радіоканалах СХ, УКХ та ФМ-мовлення. На той час не тільки в Україні, але й на пострадянському просторі не існувало жодної військової телерадіокомпанії. ТРЦ «Бриз» став першою телерадіоорганізацією в Криму з українською і кримськотатарською (5 %) мовами мовлення.

5 березня 1994 року відбувся перший вихід в ефір на каналі Севастопольської регіональної державної телерадіокомпанії в програмі «Новини Севастополя» телевізійного сюжету, підготовленого журналістами Телерадіоцентру Військово-Морських Сил України «Бриз», який розповідав про життєдіяльність ВМС України.

20 травня 1994 року Міністерством зв'язку України була видана ліцензія на здійснення ТРЦ «Бриз» діяльності у галузі зв'язку на території України.

21 листопада 1994 року увійшло в історію телерадіокомпанії, як дата початку щоденного радіомовлення на частоті 72.02 МГц в УКХ діапазоні. З цього дня редакція радіо «Бриз» цілодобово працює в Севастопольському радіоефірі. Ця дата встановлена Днем Телерадіокомпанії «Бриз». Перший редактор редакції радіомовлення кап. 2 рангу Л. В. Стасюк.

15 червня 1995 року Телерадіоцентр Військово-Морських Сил України першим серед телерадіоорганізацій України отримав ліцензію  Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на користування каналами мовлення. Вручав її особисто голова Національної ради Віктор Петренко у штабі ВМС України. З цього дня розпочався і процес ліцензування телерадіоорганізацій в Україні. Вручення першої в Україні ліцензії на право мовлення ТРЦ «Бриз» було визнання значення телерадіоцентру та його мовлення в Кримському регіоні на загальнодержавному рівні. Сюжет першої тридцятихвилинної щотижневої телепрограми, яка вперше вийшла у ефір на телеканалі «Севастополь» 13 липня 1995 року, залишився в архіві ТРЦ «Бриз».

13 липня 1995 року розпочалося регулярне телевізійне мовлення телерадіоцентру «Бриз» на 8-му телеканалі Севастопольської регіональної державної телерадіокомпанії, а 13 вересня 1995 року розпочалося мовлення на телеканалі «Крим».

23 квітня 1996 року—початок мовлення обсягом 1 година на тиждень в мережі дротового мовлення УР-1 в Севастопольському регіоні

9 липня 1996 року—початок щоденного цілодобового радіомовлення радіо «Бриз» на частоті FM-102.0 МГц у Севастополі

19 вересня 1996 року—початок щоденного цілодобового радіомовлення радіо «Бриз» на частоті 1476 кГц у діапазоні СХ

Наприкінці 2001 року, у зв'язку із прийняттям нового Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Телерадіоцентр ВМС України «Бриз» був переформатований у Телерадіокомпанію Міністерства оборони України.

5 лютого 2002 року отримана ліцензія Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на право ефірного радіомовлення на частотах 72,02 МГц та 102,0 МГц у Севастополі цілодобово і щоденно.

23 травня 2002 року була отримана Ліцензія Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на право користування 11-м телевізійним каналом (11твк) у Севастополі з обсягом мовлення 22 години на добу. Головними напрямками програмної концепції, визначеними Ліцензією, є створення і розповсюдження інформаційних, пізнавальних, публіцистичних та музично-розважальних програм українською мовою.

У 2009 році Ліцензії Національної ради на телевізійне і радіомовлення у Севастопольському регіоні були продовжені ще на 7 років.

До 2010 року ТРК МО «Бриз» концентрував навколо себе українську громаду Севастополя, товариство «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, Спілку офіцерів України та інші українські громадські організаці. При ТРК «Бриз» діяв громадський військово-морський історичний клуб імені Святослава Шрамченка (голова—головний редактор ТРК Мирослав Мамчак) та була заснована журналістська і медична премії ВМС України імені адмірала Ярослава Окуневського. «Бриз» плідно працював з Центром військово-музичного мистецтва і оркестром ВМС України, з заслуженим артистом України Олександром Івановим, з якими було випущено три аудіоальбоми (З Олександром Івановим) та цілий ряд компактдисків флотських і патріотичних пісень, створено цілий ряд відеокліпів. На ТРК МО України «Бриз» народилася українська флотська пісня. На жаль, після зміни керівництва телерадіокомпанії всі ці творчі напрямки роботи були припинені.

У жовтні 2010 року, після приходу до влади Президента В. Януковича і партії регіонів, заслужений журналіст України Мирослав Мамчак на вимогу Адміністрації Президента України був усунутий від посади міністром оборони України М.Єжелем. Головним редактором ТРК МО України «Бриз» був призначений капітан 2 рангу І. І. Чміль. Після зміни керівництва ТРК «Бриз» відмовився від мовлення на радіоканалах УКХ і СХ та, внісши зміни до ліцензії і сітки мовлення, продовжив мовлення лише на частоті ФМ—102,0 МГц 50 % часу російською і стільки ж українською мовами, виключивши з програм більшість військово-історичних і патріотичних телерадіопрограм.

• Гран-прі Всеукраїнського телерадіофестивалю «Україна єдина» в Одесі, 2001 р. (За телевізійний фільм «Україна — морська країна». Автор — Мирослав Мамчак);
• 1-е місце і почесна грамота радіофестивалю «Калинові острови», 1996 р., Полтава.(Автор програми — Олена Гриник і учні СШ № 5 ім. Лесі Українки);
• переможець конкурсу-телефестивалю «Телетріумф Севастополя» в 2002—2007, 2009, 2012 рр.;
• Грамота Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення, 2008 р..;
• Грамотою Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, 2002 р., 2007 р.;
• Грамотами Міністра оборони України;
• Грамотами командувача Військово-морських сил Збройних Сил України;
• грамотою Голови Державної прикордонної служби України, 2007 р.:
• грамотою Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, 2004 р.
• грамотами голови севастопольської міської державної адміністрації і міської ради.
• подяка від українського комітету США і Канади.

• Розподіл Чорноморського флоту СРСР між Україною і Російською Федерацією, 1994—1997 рр.;
• Перші оперативно-тактичні навчання Військово-морських сил України «Море-96», 1996 р.;
• Перший трансантлантичний похід загону кораблів ВМС України до США, 1996 р.;
• Політичну кризу навколо острова Тузла, 2003 р.;
• Перші офіційні візити командувача і кораблів ВМС до Болгарії, Румунії, Туреччини, Ізраїлю, Італії, ОАР, Греції, Грузії, Алжиру, Хорватії, Франції. 1995—2000 рр.;
• Походи кораблів ВМС у Середземне море, Перську, Аденську затоки, Індійський і Атлантичний океани і їх участь у міжнародних миротворчих навчання, в антитерористичних операціях НАТО, ЄС. 1997—2014 рр.;
• Висвітлення міжнародних миротворчих заходів Збройних Сил України.

3 березня 2014 р. російськими десантниками разом з кубанськими козаками був захоплений телевізійний передавач ТРК «Бриз» на РТПЦ «Севастополь» і зупинене телевізійне мовлення ТРК на Севастополь і Крим. 9 березня 2014 р. російськими десантниками і місцевою «самообороною» там же був захоплений ФМ-радіопередавач. Приміщення компанії було захоплено російськими військовими перевдягненими під місцеву самооборону. Частота, на якій телеканал "Бриз" віщав спільно з телеканалом "Інтер", була передана окупантами після захоплення РТПЦ "Севастополь" російському "Першому каналу". Надалі окупаційні російські війська запропонували особовому складу та працівникам телерадіокомпанії перейти на службу у Збройні сили РФ. Менша частина колективу зголосилась на пропозицію. Більшість військовослужбовців і працівників переїхали до Одеси, де було відродженно діяльність телерадіокомпанії. В Одесі телерадіокомпанія була переформована в телестудію Міністерства оборони «Бриз» з обмеженим часом телевізійного мовлення.

Журналісти ТРК МО «Бриз» беруть активну участь в інформаційному забезпеченні антитерористичної операції (АТО) в східних регіонах України. Капітан-лейтенант Павло Парфенюк перебував в бойових порядках українських військ під Маріуполем з 02.07.2014 року по 15.08.2014, під Дебальцево з 11.12.2014 по 23.01.2015. З 02 липня і до 02.09.2015 року перебуває в АТО під Краматорськом. Капітан-лейтенант Данило Онипко двічі перебував в зоні АТО, В прес-службі АТО працювала капітан 2 рангу Аліна Деак. Активно займається волонтерською діяльністю журналіст телестудії Олена Солонина, нагороджена медаллю УПЦ КП «За вірність і жертовність».

16 лютого 2015 під час прориву з району Дебальцеве і бою з російськими найманцями разом із розвідгрупою ЗСУ загинув Дмитро Лабуткін, капітан-лейтенант, заступник редактора редакції телебачення ТРК Бриз.

19 лютого терористи надіслали дружині Дмитра відео із записом з місця бою обабіч залізничної колії, де були тіла загиблих поряд із розбитим БТРом. Пізніше інформацію про смерть кореспондента підтвердила волонтер «Офіцерського корпусу» Алла Борисенко («Чонгар»).

20 березня 2015 у Дніпропетровському морзі підтвердили, що одне з тіл загиблих українських військових доставлених з Дебальцево належить Дмитру. Капітан-лейтенант Дмитро Лабуткін Указом Президента України за проявлений високий професіоналізм і мужність в бою посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст., посмертно присвоєне військове звання капітан 3 рангу. Похований у рідному селі на Тернопільщині

• Мирослав Мамчак
• Військове телебачення України

• офіційний сайт
• Про компанію на сайті ukrtvr.org/
• історичний формуляр ТРК МО України «Бриз»