Брюно Дюмон
Брюно Дюмон (фр. Bruno Dumont, 14 березня 1958, Баєль, департамент Нор) — французький кінорежисер та сценарист.[1][2]
| Брюно Дюмон | |
|---|---|
| Bruno Dumont | |
.jpg.webp) | |
| Ім'я при народженні | Bruno Dumont |
| Дата народження | 14 березня 1958 (63 роки) |
| Місце народження | Баєль, департамент Нор, Франція |
| Громадянство |
 Франція |
| Релігія | атеїзм |
| Професія | Кінорежисер, сценарист |
| Кар'єра | З 1993 |
| Нагороди | премія Жана Віго (1997), Європейська кінопремія «Відкриття року» (1997), премія Британського кіноінституту (1997), Велика премія журі Каннського МКФ (1999, 2006) |
| IMDb | ID 0241622 |
| brunodumont.com | |
 Брюно Дюмон у Вікісховищі | |
Біографія
Викладав філософію. З 1986 знімав рекламні ролики. 1993 року дебютував короткометражним фільмом «Париж (Париж)». Загалом зняв 7 повнометражних фільмів. Фільм Брюно «Каміла Клодель, 1915» увійшов до основної конкурсної програми Берлінале 2013 року.
Творчість
У більшості ролей Дюмон знімає непрофесіоналів. Серед кінорежисерів, які вплинули на нього, він називає Росселліні, Антоніоні, Пазоліні, Бергмана, Брессона, Вендерса, Кіаростамі.
Фільмографія
- 1993: Париж (Париж) / Paris (Paris) , короткометражний.
- 1994: Марі і Фредді / Marie et Freddy, короткометражний.
- 1997: Життя Ісуса / La Vie de Jésus (премія Жана Віго, Європейська кінопремія «Відкриття року», премія Британського кіноінституту, премія ФІПРЕССІ МКФ в Чикаго, премія міжнародного журі МКФ в Сан-Паулу, спеціальна відзнака Канського МКФ в номінації «Золота камера», номінація на премію «Сезар» за найкращий дебютний фільм)
- 1999: Людяність / L'Humanité (номінація на «Золоту пальмову гілку» Канського МКФ 1999, Велика премія журі Каннського МКФ)
- 2003: Двадцять дев'ять пальм / Twentynine Palms (номінація на «Золотого лева» 60-го Венеціанського МКФ, номінація на найкращий фільм МКФ у Сіджес)
- 2006: Фландрія / Flandres (номінація на «Золоту пальмову гілку» Канського МКФ, Велика премія журі Каннського МКФ 2006, спеціальний диплом журі Єреванського МКФ 2007 за найкращий фільм)
- 2009: Хадевійк / Hadewijch
- 2011: За межами Сатани / Hors Satan
- 2013: Каміла Клодель, 1915 / Camille Claudel 1915
- 2014: Малий Кенкен / P'tit Quinquin
- 2016: Моя краля / Ma loute (номінація на кінопремію «Сезар» 2017 року у 9-ти категоріях)[3].
- 2017: Жаннетт: Дитинство Жанни д'Арк / Jeannette, l'enfance de Jeanne d'Arc (участь у програмі Двотижневика режисерів на 70-му Каннському міжнародному кінофестивалі[4][5])
- 2018: Коінкоін та прибульці / Coincoin et les z'inhumains
- 2019: Жанна / Jeanne
Визнання
Номінант та лауреат декількох престижних премій.
Примітки
- Bruno Dumont's Bodies by Darren Hughes // Senses of cinema, 2012 (англ.)
- bruno dumont // Kinok, 2003] (фр.)
- Fabien Lemercier. 11 nominations aux César pour Elle et Frantz. Cineuropa (фр). 25.01.2017. Процитовано 25.01.2017.
- Fortnight 2017: The 49th Directors' Fortnight Selection. Quinzaine des Réalisateurs. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 24 травня 2017. (англ.)
- Elsa Keslassy (19 квітня 2016). Cannes: Juliette Binoche-Gerard Depardieu Drama to Kick Off Directors Fortnight. Variety. Процитовано 24 травня 2017. (фр.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.