Брянські ліси

Брянські ліси — великий лісовий масив на кордоні України і Росії. Брянські ліси здебільшого знаходяться на території Брянської області, а також на південному заході Калузької області Росії, півночі Сумської та Чернігівської областей України. В давнину ліси займали набагато більшу площу. В Брянській області Росії діє природній заповідник "Брянський ліс". 

Брянські ліси
Розташування: Брянська та Калузька області Росії і Сумська та Чернігівська область України

Ще з перших століть нашої ери брянські ліси стали природною межею між слов'янськими племенами що населяли територію сучасної України та фіно-угорськими племенами що населяли захід сучасної Росії[джерело?]. Державотворчі процеси на території слов'ян на багато випереджали, аналогічні процеси на територіях фіно-угрів. Вже в 4-7 століттях слов'яни сформували потужний Антський союз племен [1]. Багато з дослідників називають Антський союз  державою. 

Подальші події призвели до формування на території слов'ян в 9 столітті Київської Русі. В 10 столітті стрімкий економіко-політичний ріст Київської Русі призвів до появи умов що сприяли пошуку нових вільних земель, біля Київської Русі, пошук на півдні були обмеженими через панування в південних степах кочовиків спочатку печенігів, а потім половців [2]. Тож заявився інтерес до північних земель що знаходилися за брянськими лісами, на яких не було помітних загроз і іншого державного утворення. Фіно-угорські племена заліських земель жили ще фактично первіснообщинним ладом до того ж не були войовничіми, та були дуже розділенні по племенам, народностям, мовам і жодним чином не становили взаємопов'язаного соціального масиву. 

Приїхавші в Залісся переселенці з Київської Русі почали засновувати міста, які швидко перетворилися на князівства, що в наступні століття все більше і більше протиставляли себе Київській Русі. З самого початку відносини Залісся з Руссю не склалися, першим центром Залісся стало місто Суздаль саме назва цього міста деякий час була синонімом Залісся, як пише літописець в "Київському літописі": «Наш північний сусід Суздальщина є значно небезпечніший ворог, ніж половці»[3].

Піковою точкою цього процесу  став похід Андрія Боголюбського через брянські ліси що закінчився розоренням Києва 1169 року. Розорення Києва було настільки нищівним, що підірвало політико-економічний вплив Києва. Як зазначає літописець: "Суздальці так зруйнували 1169 року Київ, що татари не мали вже що руйнувати 1240 року"  [4].

Перша дорога через брянські ліси була збудована Володимиром Мономахом в 12 столітті. В майбутньому землі Залісся стали територіальним і етнічним ядром Московії[5].

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.