Брянська область

Брянська область лежить у західній частині Східноєвропейської рівнини, займаючи середню частину басейну річки Десна й лісистий вододіл між нею й Окою.

Крайні точки: північна 54° п. ш., південна 52°10' п. ш., західна 31°10' с. д., східна 35° 20' с. д.

Область межує на півночі зі Смоленською областю, на заході — з Гомельською й Могильовською областю Білорусі, на сході — з Калузькою й Орловською областю й на півдні — з Курською областю Росії, Чернігівською й Сумською областями України.

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня 7 … 9° нижче нуля, середня температура липня +18° … +20°.

Значна частина області (біля чверті загальної площі) вкрита лісами. Ліси різних типів: хвойні, змішані, а також лісостеп.

Корисні копалини: родовища пісків, глин, крейди, мергелю та ін. будматеріалів, а також фосфоритів.

Брянськ — найбільший залізничний вузол в регіоні. Вузли меншого значення — Унеча й Навля. Розвинене приміське сполучення. Найінтенсивніше воно на ділянках Жуковка — Брянськ, Жуковка — Рославль I, Брянськ — Сухиничі, Брянськ — Новозибків. Більшість малих гілок закрито, діють тільки Жуковка — Клєтня й Новозибків — Климово. Більша частина поїздів далекого прямування проходить через станції Навлю / Брянськ (залізницею Москва — Київ). Залізниці в основному електрифіковані, використовується переважно мережа змінного струму. У Брянську розташований великий митний термінал. Через область проходить траса федерального значення M3. Поруч з Брянськом її перетинає автошлях А141 Смоленськ — Орел.

Брянська область була виділена в окрему територіальну одиницю указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 липня 1944 року. У 1937—1944 років її територія входила до складу Орловської області; у 1929—1937 рр. — до складу Західної області РРФСР. До 1929 року існувала Брянська губернія, а протягом XII—XV століть — Брянське князівство.

Брянський обласний комітет ВКП(б)—КПРС очолювали:

• Матвеєв Олександр Павлович (1944—1946);
• Єгоров Олександр Миколайович​ (1946—1950);
• Бондаренко Олексій Дмитрович (1950—1954), Пєтухов Олександр Улянович (1954—1960);
• Крахмальов Михайло Костянтинович (1960—1977, сільський у 1963—1964);
• Коновалов Іван Михайлович (промисловий у 1963—1964);
• Попов Сергій Васильович (1977—1978);
• Сизенко Євген Іванович (1978—1984);
• Войстроченко Анатолій Хомич (1984—1991).

У результаті аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 частина території Брянської області була забруднена довгоживучими радіонуклідами (головним чином Климовський, Клинцівський, Красногорський, Суразький і Новозибковський райони). 1999 року на території з рівнем забруднення вище 5 Ки/км² проживало 226 тис. осіб, що становить приблизно 16 % населення області.

• Афанасьєв Віктор Михайлович — космонавт
• Камозин Павло Михайлович — двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-винищувач часів німецько-радянської війни
• Медведєв Дмитро Миколайович — Герой Радянського Союзу, партизан, чекіст
• Пересвіт Олександр — герой Куликовської битви
• Тютчев Федір Іванович, поет
• Толстой Олексій Костянтинович — поет

• Адміністрація Брянської області (рос.)
• Брянська обласна дума (рос.)

• БРЯ́НСЬКА О́БЛАСТЬ // ЕСУ

Смоленська область		Калузька область
Білорусь		Орловська область
	Україна	Курська область