Бубі (народ)

Бу́бі (також бубе, фернандці, єдійє, адіджа) — африканський народ в Екваторіальній Гвінеї. Первинне місце проживання — острів Біоко. Загальна чисельність — близько 61 тис. осіб, 55 тис. із них проживають в Екваторіальній Гвінеї[1]. Входить до етнічної групи банту.

Бубі
Кількість Понад 60 тис. осіб (2010)
Ареал  Екваторіальна Гвінея
Близькі до: Фернандіно
Мова Бубі, англійська

Історія

Острів Біоко бубі заселили у XIII столітті, після того як їх зігнали з континенту інші народи банту[2].

Коли 1968 року Екваторіальна Гвінея отримала незалежність від Іспанії, президентом став Франсиско Масіас Нгема. За його режиму було страчено, загибло у в'язницях чи емігрувало понад 2/3 народу (залишилось 80 тис. осіб)[3]. Це було пов'язано з тим, що президент вбачав загрозу в інтелігенції, а бубі здавна вважались джерелом розумних і заможних людей. З того часу ситуація покращилась не сильно, оскільки нині при владі племінник Франсиско Масіаса Нгеми — Теодоро Обіанг Нгема Мбасого, який також належить до народності фанґ, що має перевагу над бубі у кілька разів. У політиці країни бубі мають слабкий вплив.

Традиційні заняття

Займаються підсічно-вогневим землеробством, вирощують ямс, просо, банани. Також торгують кавою й какао та збирають плоди оливної пальми. Розвинено різьблення по дереву.

Суспільство

Проживають великими родинами у сільських громадах, де розвинуті матрилінійні роди. Поселення є невеликими, де житлові будівлі — хижі з деревинними стінами й дахами з ліан і папороті.

Культура

Мова

Спілкуються мовою бубі бантоїдної групи мов. Існує 3 основних діалекти, поширених у різних частинах острова: північний, південно-західний і південно-східний. Вони, у свою чергу, поділяються на незначні варіації[4].

Культура

Основу культури складають пісні, казки та прислів'я. Відомі виготовленням традиційних музичних інструментів леєбо — прикрашених дзвоників з кількома язичками.

Релігія

Більшість бубі сповідують католицизм, але є й протестанти, адвентисти сьомого дня та методисти. Залишились також прихильники традиційних вірувань.

Примітки
  1. Joshua Project
  2. History — Equatorial Guinea — power, policy
  3. Coup plotter faces life in Africa's most notorious jail — Africa, World — The Independent. Архів оригіналу за 11 червня 2008. Процитовано 11 червня 2008.
  4. Ethnologue report for language code: bvb

Література
  • Попов В. А. Буби // Народы и религии мира / Гол. ред. В. О. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999, с. 109.
  • Народы мира. Историко-этнографический справочник. Гол. Ред. Ю. В. Бромлєй. Москва. «Советская энциклопедия», 1988. Стор. 113
  • John B. Quigley, The Genocide Convention: an international law analysis, Ashgate Publishing (2006), p. 31
  • René Pélissier (1981–1982). Africa south of the Sahara: eleventh edition. Europa Publications Limited. p. 353–357
  • Antonio Aymemí (1942). The History of the Bubis on Fernando Po. Imprenta de Galo Saez. Chapter 9.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.