Буддха Лоетла Нафалай (Рама II)
Буддха Лоетла Нафалай (Рама II) (тай. พระพุทธ เลิศหล้า นภาลัย, Пхрапхут Летла Напхалай, нар. 24 лютого 1767, Сіам — 21 липня 1824, Бангкок, Сіам) — 2-й монарх династії Чакрі, що правив у 1809-1824.
| Буддха Лоетла Нафалай | |
|---|---|
| тай. พระบาทสมเด็จพระพุทธเลิศหล้านภาลัย | |
 | |
| Народився |
24 лютого 1767 Ратбурі, Таїланд |
| Помер |
21 липня 1824 (57 років) Бангкок, Таїланд |
| Країна |
 Таїланд |
| Діяльність | поет, суверен, Front Palace, кронпринц |
| Знання мов | тайська |
| Посада | король Таїланду |
| Конфесія | буддизм |
| Рід | династія Чакрі |
| Батько | Буддха Йодфа Чулалоке |
| Мати | Амаріндраd |
| Брати, сестри | Маха Сенануракd |
| У шлюбі з | Срі Сурієндраd і Срі Сулалайd |
| Діти | Монгкут, Wongsa Dhiraj Snidd, Чессадабодіндра і Пінклаоd |
.svg.png.webp) | |
Його правління було значною мірою мирним, позбавленим тих конфліктів, з которими довелося зіткнутися його предкам. Його правління було відомо як «Золота Доба Літератури», оскільки Буддха Лоетла Нафалай був патроном багатьом поетам, та й сам король був відомим поетом та художником.
Літературна діяльність
Вважається автором ряду драм для театру лаконнай («внутрішній театр»), включаючи «Інао» та «Рамакієн» (завершені в 1820), хоча поеми на відповідні сюжети існували та раніше. Також він ввів в ужиток двору уявлення лаконнока («зовнішнього театру», чи театру простолюду), для якого написав шість п'єс на теми зі збірки «50 джатак». Його твори включають: «Чайчет» (1814), «Каві» (1815), «Край Тонг» (1816), «Маніпічай» (1818), «Сонгтонг» (1818), «Сангсінчай» (1821).
Разом з Сунтоном Пу, Прая Транг і Кру Мі король був автором та основним редактором поеми «Сепа про Кун Чанге і Кун Пена». Крім того, Рама II написав безліч віршів у класичному стилі, включаючи цикл в жанрі «пісень веслярів», і короткі поеми, що відкривають вистава «Рамакієн».
Література
- Історія всесвітньої літератури. У 9 т. Т.6. М., 1989. С.681, 683 (стаття Ю. М. Осипова); а також хронологічні таблиці видання