Тайська мова

Та́йська мова (тай. ภาษาไทย, МФА: [pʰa:sa:tʰɑj], пасатай) — мова тайців. Належить до тайської групи тайсько-кадайської мовної сім'ї. Є офіційною мовою Таїланду. Кількість осіб, що розмовляють нею, становить 46 млн. Взаємозрозуміла носіями лаоської мови.

Тайська мова
ภาษาไทย
Поширена в Таїланд
Етнічність Тайці
Носії 46 млн.
Писемність тайська абетка
Класифікація

Тай-кадайські мови

Тайські мови
Південно-західна група
Офіційний статус
Офіційна  Таїланд
Регулює Royal Society of Thailandd
Коди мови
ISO 639-1 th
ISO 639-2 tha
ISO 639-3 tha

Тайська абетка

Тайська абетка використовується в тайській мові та в мовах національних меншин Таїланду. В алфавіті 44 приголосних літери, 4 приголосних не входять до основної абетки (2 нині не використовуються), 28 голосних форм та 4 діакритичних знаки для позначення тонів. Приголосні пишуться горизонтально зліва направо, голосні — розташовуються зверху, знизу, ліворуч або праворуч від відповідної приголосної.

На відміну від латиниці чи кирилиці в тайській абетці не розрізняються малі та великі літери. Пробіли між словами зазвичай не ставляться. Читання спрощується тим, що більшість тайських слів односкладові. Речення розділяються пробілами.

Тайська абетка походить від давньокхмерського письма, яке є південно-брахмічним стилем писемності, що називається ваттелутту. Цей стиль був також відомий під назвою паллава і досліджений Дж. Седом. За переказами, абетку було створено в 1283 році королем Рама Кхамхенгом Великим.

Існують також тайські цифри, однак зазвичай використовуються індійсько-арабські.

Іменники та займенники

Іменники не змінюються та не мають родів. Артиклі, які властиві більшості європейських мов, відсутні. Для позначення множини використовуються:

  • подвоєння — เด็ก (dek, дитина) --> เด็กๆ (dek dek, діти);
  • службове слово — พวก (phuak), використовується для надання категорії множини або акцентування — พวกผม — phuak phom, ми (чоловіки); พวกเรา — phuak rao, ми (акцентовано); พวกหมา — phuak ma, собаки;
  • числа, з показанням кількості предметів (аналогічні в японській та китайській мовах) — ครูห้าคน (п'ять вчителів — дослівно «вчителів п'ятеро»).

Кінцеві частки

Кінцеві частки — частина мови, що не перекладаються. Додаються в кінці речення для позначення поваги чи прохання. В українській мові ідентичні інтонації. Не використовуються в писемності. Більшість кінцевих частинок виражають повагу: ครับ (khrap, з високим тоном) для чоловіків, та ค่ะ (kha, з низьким тоном) для жінок.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.