Будинок «Літаюча тарілка»

Будинок «Літаюча тарілка» — будівля побудована 1971 року за проєктом архітекторів Флоріана Юр'єва і Льва Новикова. Представник архітектури другої хвилі радянського модернізму.[2] У споруді знаходиться Український інститут науково-технічної експертизи та інформації, Державна науково-технічна бібліотека України, а раніше функціонувало поліграфічнне підприємство.[3]

Будинок «Літаюча тарілка»
Будівля в грудні 2019 року
50°24′40″ пн. ш. 30°31′30″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування Київ
Архітектор
Дата початку спорудження 1970[1]
Дата закінчення спорудження 1971
Стиль радянський модернізм
Поверхів 16
Площа приміщень 17000 м²
Адреса вулиця Антоновича, 180
Проїзд  «Либідська»
Будинок «Літаюча тарілка»
Будинок «Літаюча тарілка» (Київ)

Історія

Проєкт було розроблено в 1960-х роках. Автор планував створити в будівлі світломузичний театр, проте керівництво вирішило розмістити там Інститут науково-технічної інформації, заснований 1958 року, довгий час не мавший приміщення, а також архів КДБ та Комуністичної партії України.[4]

Конференц-зал, який знаходиться в тарілці, має унікальну акустику, дозволяє почути весь діапазон частот людського голосу й музичних інструментів. За задумом автора в залі мали відбуватися концерти. Натомість там облаштували кінолекційну залу бібліотеки.

За словами Юр'єва, опори конструкції спеціально були сховані, щоб всім здавалося, наче «тарілка» висить у повітрі.[5]

За проєкт «тарілки» Юр'єва було нагороджено премією Держбуду СРСР «За новаторство в архітектурі» — 16000 рублів.

У 1990-ті будівля почала занепадати, фасад облущувався, комунікації виходили з ладу, приміщення порожніли, бракувало грошей на ремонтні роботи. У 2012 році керівництво інституту вирішило передати будівлю Фонду державного майна.[6]

У 2015 році з'явились плани побудови нового торгового центру «Ocean Mall» на місці знесеного холодокомбінату впритул до будівлі, а за деякими планами, поглинаючи її.[7] Половину будівлі УкрІНТЕІ, де розташована «тарілка», столична влада віддала в оренду приватній компанії терміном на 20 років з правом автоматичної пролонгації та реконструкції. Культурна спільнота привертає увагу до проблеми. Зокрема, «тарілка» стала головною локацією бієнале «Київський Інтернаціонал».[8] Для захисту модерністських пам'яток була створена ініціатива #savekyivmodernism. До процесу долучився і сам Флоріан Юр'єв, написавши відкритого листа з вимогою прозорого процесу реконструкції.[9]

У липні 2020 року почалось відновлення покриття на даху будівлі.[10] У жовтні Міністерство культури та інформаційної політики внесло будівлю до реєстру пам'яток архітектури та монументального мистецтва.[11]

Галерея
  • Будинок «Літаюча тарілка»
  • Будинок «Літаюча тарілка»
  • Проєкт конференц-залу (світлотеатру)

Джерела
  1. Дом барона, ЦУМ, Летающая тарелка… Историки рассказали о самых знаковых зданиях Киева
  2. ТАРІЛКА — Save Kyiv Modernism
  3. Я працюю у «Літаючій тарілці»
  4. Космос, кольоромузика, КДБ. Історія будівництва «Літаючої тарілки»
  5. Гід київським модернізмом: 9 будівель, які варто зберегти
  6. Як планували зносити «тарілку» на Либідській
  7. Рассматриваем, как будет выглядеть новый большой ТРЦ на Лыбедской площади
  8. Київський Інтернаціонал — Київська бієнале 2017
  9. Архітектор «Тарілки» звернувся до уряду з відкритим листом
  10. На Либідській почали фарбувати дах «Тарілки»
  11. Мінкульт вносить «Тарілку» на Либідській до реєстру пам'яток архітектури
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.