Будинок Бальо

Будинок Бальо: дах і хрест

Виконаний у стилі каталонського модерну і є одним з найяскравіших прикладів цієї мистецької течії. Іноді будівлю називають «будинком з кістками» через те, що балкони віддалено нагадують черепи з дірками на місці носа і очей. Деякі мистецтвознавці порівнюють балкони з венеційськими карнавальними масками та вказують на те, що фасад будинку нагадує морські хвилі.

Насправді така форма елементів фасаду є алегоричною оповіддю легенди про Святого Юрія (Георгія) Змієборця, що вбиває дракона: Св. Юрій (каталанською Сан Жо́рді) є покровителем Каталонії. Форма даху будинку нагадує спину дракона, дерев'яні сходи всередині будинку нагадують його хребет, а дахівка на даху — луску на шкірі тварини. На даху встановлено хрест — цей елемент для дизайну житлових приміщень Ґауді використовував досить часто.

Саму будівлю збудовано в 1877 за проектом Амілі Сали Куртеса (кат. Emili Sala Cortés).

У 1901 барселонський підприємець Жузеп Бал Батльо (кат. Josep Batlló i Casanovas) замовив Ґауді перебудувати фасад, але архітектор запропонував зробити реконструкцію будинку не лише зовні, але і в середині. Власник будинку погодився — Ґауді було поставлено нову задачу: зробити так, щоб будинок Бальо перевершив своєю оригінальністю вже реалізовані будинок Бісенс, палац Ґуель та будинок Калбет. У тому ж 1901 до мерії було подано прохання зруйнувати попередній будинок, щоб на його місці побудувати новий. Цьому запитові було відмовлено, тому було ухвалене рішення докорінно перебудувати стару будівлю.

Новий запит до мерії було подано 26 жовтня 1904. У ньому Ґауді представив лише загальні риси проекту для того, щоб міська влада не відмовила у його реалізації.

Роботи проводилися з 1905 до 1907. Стару будівлю було перебудовано майже повністю: до зовнішнього фасаду додано трибуну, балкони, дах з керамічною черепицею та два додаткові поверхи. Середину будівлі перебудовано таким чином, щоб туди надходило більше свіжого повітря та щоб він краще освітлювався. Центральне подвір'я також було збільшене.

Разом з Ґауді над фасадом працювали архітектори Жузеп Марія Жужол (кат. Josep Maria Jujol) та Жуан Рубіо-і-Бальбе (кат. Joan Rubió i Bellver), над металевими елементами — брати Бадья (кат. germans Badia), теслі Казас (кат. Casas) та Бардес (кат. Bardés), над керамічними елементами працював Себастья Рібо (кат. Sebastià Ribó), вітражі зроблені майстрами з родини Палагрі (кат. Pelegrí).

Художню цінність мають не лише фасад будівлі та її дах, але і деталі інтер'єру: фоє, меблі, сходи, вітражі та дерев'яні вікна.

Будинок Бальо та сусідні будівлі

• Частину оригінальних меблів виставлено в музеї Ґауді в парку Ґуель.
• Жузеп Батйо-і-Казанобас, колишній власник будинку, мешкав на першому поверсі.
• Родина Батйо продала будинок родині Барнат, яка залишається власником до сьогодні. У 1995 теперішніми власниками було зроблено реставраційні роботи під керівництвом архітектора Жуана Басагоди-і-Нунеля (кат. Joan Bassegoda i Nonell).
• У 1962 будинок внесено до Каталогу спадщини Барселони, а в 1984 р. — до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з іншими роботами Ґауді: парком Ґуель, палацом Ґуель, будинком Міла, будинком Вісенс, декором фасаду Різдва Храму Святого Сімейства та криптою Колонії Ґуель.
• Будинок Бальо повністю відкрили для відвідування публіки в 2004[3].

• 
  Будинок Бальо
• 
  Димар
• 
  Внутрішній простір
• 
  Інтер'єр
• 
  Casa Batlló - Night View with Flowers
• 
  Casa Batlló - Night View Long Exposure
• 
  Casa Batlló - Night View
• 
  Casa Batlló - Night View Corner

Адреса: пр. Ґрасія, 43; 08007 Барселона; Каталонія.
Інтернет-сайт: www.casabatllo.cat (кат.), (ісп.), (англ.), (фр.)
Час роботи: щодня з 9:00 до 20:00.
Аудіогід такими мовами: • • • • • • •

• Антоніо Гауді

• Офіційний сайт будинку Батйо (кат.), (ісп.), (англ.), (фр.)
• Про будинок Батйо та спадщину Ґауді на сайті телеканалу «ICTV»^{[недоступне посилання з червня 2019]} (укр.)
• Будинок Батйо в «Путівнику Каталонією» (рос.)