Будинок Йоакима Самуїловича Каннегісера

Будинок Йоакима Самуїловича Каннегісера
Будинок Йоакима Каннегісера

46°58′07″ пн. ш. 31°58′36″ сх. д.
Статус пам'ятка місцевого значення
Країна  Україна
Розташування м. Миколаїв
вул. Рюміна, 2б
Тип будівлі житловий будинок
Архітектурний стиль модерн
Матеріал очаківська цегла
Ідентифікатори й посилання
Будинок Йоакима Самуїловича Каннегісера (Україна)
Будинок керівника заводу «Наваль» Йоакима Каннегісера

Будинок керівника заводу «Наваль» Йоакима Самуїловича Каннегісера — історична пам'ятка мистецтва і архітектури в Миколаєві на вулиці Рюміна, 2б. Станом на 2006 рік внесена в перелік пам'яток архітектури[1].

Історія

Особняк був побудований в XIX столітті на землі, що належала пріору лютеранської церкви Е. Пріосу. На той час вулиця називалася Кур'єрською[2]. При будівництві використовувалася очаківська цеглина.

Будинок знаходиться на вершині пагорба, досі є самим високорозташованим приватним житлом в межі міста. На протилежній стороні вулиці височіє пам'ятка Миколаєва — водонапірна вежа Шухова[3].

Особняк, що більше нагадує замок, спроектували в стилі французького сільського модерну[4]. З 1899 по 1907 рік у ньому мешкали керівник заводу "Наваль" Йоаким Самуїлович Каннегісер з дружиною Розалією Львівною[5]. У будинку народилися усі діти пари, потім наїздами з Петербургу бував їхній син, поет Леонід Каннегісер. Двоповерхова будова, що стоїть поблизу, повернена у бік провулка, призначалася для проживання прислуги[6].

Каннегісер перевіз сім'ю до Санкт-Петербургу незадовго до початку Першої Світової війни[7]. Згідно з дослідженнями історика-краєзнавця Ю.С. Крючкова будівлю деякий час займав німецький католицький монастир для жінок [6]. Потім будинок зайняв відомчий дитячий садок №26, що належав Чорноморському суднобудівельному заводу[8]. Пропрацював до кінця дев'яностих років [9].

У 2004 році Чорноморський суднобудівний завод продав будівлю, після чого вона стала власністю за ТОВ «Олком». У тому ж році новим власникам були видані приписи про необхідність реставрації сильно занепалої будівлі, з обов'язковим збереженням зовнішнього і внутрішнього вигляду пам'ятника архітектури. Але порушуючи зобов'язання власники вивезли оригінальне оздоблення особняку, замінивши все сучасними матеріалами. У 2006 році будинок залишився без даху, будівництво припинилося, почалася зміна власників[8].

Сучасний стан

Будинок Каннегісера вцілів, але істотно змінив вигляд. Його сучасна назва — «Замок Наваль». В ньому розташований житловий комплекс в історичній частині міста. За словами власника, при проведенні реконструкції історичної будівлі, що знаходилася в дуже плачевному стані, вдалося зберегти оригінальні сходи, зроблені з металу, голландські печі і частину камінів, відновлені дверні і віконні отвори. Повністю відреставрована видова вежа, тераси з балконом і балюстрадою. За станом на весну 2018 року практично завершена реставрація фасаду, що виходить на вулицю Рюміна[6].

Проте в процесі реставрації і перебудови будинку Каннегісера були допущені серйозні відхилення від первинного вигляду старовинної будівлі. Відзначається, що зникла лиштва, яка обрамляла вікна і оригінальна столярка, а з боку фасаду з'явилася нова надбудова, що сильно змінила історичний вигляд будівлі[8].

Легенда

За неперевіреними даними, під Будинком Каннегісера знаходяться розгалужені катакомби (підземні ходи), що ведуть у бік Спаського урочища[3]. А охоронці, що чергували ночами у дитячому садку, періодично чули хоровий спів, що доносився з-під землі[9].

Джерела, посилання і література

Примітки

  1. http://nikvesti.com/news/culture/39839
  2. Крючков, Ю. С. История улиц Николаева: Топономический путеводитель по городу и окрестностям / Ю.С. Крючков. - Николаев: Возможности Кимерии, 1997. - 160 с.: ил. - (Николаевская б-ка; вып.2).
  3. Пересунько, Т. Николаев. Пять углов (Реальные истории из жизни Николаева) / Т. Пересунько. - Николаев: Изд-во И.Гудым, 2015. - 440 с.: ил. - (в пер.)
  4. Пересунько, Т. Николаев. Пять углов (Реальные истории из жизни Николаева) / Т. Пересунько. - Николаев: Изд-во И.Гудым, 2015. - 440 с.: ил. - (в пер.)
  5. Щукин, В. В., Павлюк А. Н. Земляки. Очерки истории еврейской общины города Николаева (конец XVIII- начало ХХ вв.) / В.В. Щукин, А.Н. Павлюк. - Николаев: Изд-во И. Гудым, 2009. - 352 с.
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
  7. http://svidok.info/uk/blog/evgeny-paramonov/15214
  8. https://nikolaev-city.net/23199/dvorcovye-perevoroty-zamka-naval-novostroyka-nikolaeva-so-stoletney-istoriey
  9. http://svidok.info/uk/blog/evgeny-paramonov/15214
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.