Будинок Каммерцеля

Будинок Каммерцеля (фр. Maison Kammerzell, нім. Kammerzellhaus) — найвідоміша світська будівля у Страсбурзі. Споруджену 1427 року, фахверкову будівлю було перебудовано у 1467 році, а у 1589 вона отримала розкішний різьблений фасад. Будинок розташований на Соборному майдані (фр. Place de la Cathédrale) біля кафедрального собору.

Сучасний вигляд будинку Каммерцеля

Будинок Каммерцеля до 1900 року

Будівля належить до найкрасивіших фахверкових будинків пізньої німецької готики і може зрівнятися хіба що з соляним будинком (нім. Salzhaus) у Франкфурті-на-Майні або з будинком м'ясників (нім. Knochenhaueramtshaus) в Гільдесгаймі, але зберегла на відміну від них свій оригінальний стан. Нижній поверх виконаний з каменя, верхні ж поверхи — дерев'яні. Фасад будівлі прикрашений сімдесятьма п'ятьма вікнами з різьбленими обрамленнями, на яких зображені біблійні та міфічні персонажі, а також знаки зодіаку, п'ять почуттів і відомі музиканти.

На кутовій опорі вирізьблені три високі жіночі фігури, що втілюють християнські чесноти. На другому поверсі зображена Любов з двома дітьми і пеліканом. Одну дитину вона тримає на руках, а іншій простягає руку. Пелікан — частий атрибут алегоричного зображення любові. Він символізує батьківську любов, самопожертву та самозречення. Це одна з найвідоміших алегорій Христа, який врятував людство своєю кров'ю (згідно з легендою, пелікан розриває дзьобом власні груди і годує голодних пташенят кров'ю). Данте в «Божественній комедії» називає Христа «пеліканом людства». Пелікан біля ніг жіночої фігури, яка уособлювала Любов. На третьому поверсі вирізьблена фігура Надії з птахом феніксом, символом відродження і безсмертя. На четвертому поверсі зображена Віра з грифоном (в середньовічній християнській символіці грифон зв'язувався з Христом; у Данте грифон стає символом подвійної природи Христа — божественної (птах) та людської (тварина))[1].

У XVI столітті торговець сиром на ім'я Мартін Браун (нім. Martin Braun) купив будинок і в 1589 році завершив його перебудування і ремонт. Від старої будівлі середньовічної споруди він розпорядився залишити лише перший поверх з трьома декоративними арками. Решта поверхів були повністю перебудовані, поступившись місцем чудовій конструкції у стилі ренесансу, що збереглася донині.

До середини XIX століття будинок був відомий як «Альтес хаус», поки не перейшов у власність бакалійника з Вюрцбурга Філіпа-Франсуа Каммерцеля (нім. Philippe-François Kammerzell), який залишив йому своє ім'я. Всередині будівлі на фресках Лео Шнуга (нім. Léo Schnug; 1878–1933) — художника, який розписав замок Верхній Кенігсбург (фр. Château du Haut-Kœnigsbourg), — в манері рейнських художників XVI століття зображені корабель дурнів і танталові муки.

У цій будівлі, що перейшла у 1879 році у власність Фундації Нотр-Дам (фр. Fondation de l’Oeuvre Notre Dame) і отримала (1929) статус пам'ятки архітектури[2], на цокольному поверсі відкрито ресторан «Maison Kammerzell» а на вищих поверхах знаходяться конференц-зали[3] та готельні номери[4].