Будинок Кордопулова

Архітектура будинку виконана в стилі ренесанс. Будинок дуже добре зберігся в первозданному вигляді та знаходиться в хорошому стані. Реставрація будинку була проведена у 1974-1980 роках.

Будинок Кордопулова складається з чотирьох поверхів, два з яких кам'яні. Два верхні поверхи будинку були житловими. Дуже добре збереглося старовинне оздоблення верхніх поверхів будинку. Найбільша кімната в будинку — вітальня. У вітальні двадцять чотири вікна, розташованих у два яруси. Верхній ряд вікон прикрашений різнокольоровим венеціанським склом, з насиченим кольором та сумішшю східних елементів. Нижній ряд вікон (12 штук) є типово болгарськими, характерними для мистецтва епохи Відродження.

Вся північна стіна вітальні складається з вбудованих шаф, які розмальовані орнаментами в стилі бароко. Стеля вітальні виконана із дерева. На ній зображено сонце з дванадцятьма гострими прямокутниками, що символічно зображують число місяців року.[1]

Усі поверхи й горища будинку з'єднують сім внутрішніх сходів. У будинку зберігся посуд для вина, з якого колись пили гості будинку. Також в будинку збереглося безліч килимів ручної роботи, які також є частиною експозиції.

Нижній поверх будинку Кордопулова — це довгі тунелі, прокладені глибоко в скелі, де знаходяться винні льохи. Місткість льохів становить 250—300 тонн вина. Найбільша бочка, яка зберігається у погребі має місткість 12,5 тонн. Для правильного зберігання вина у тунелях прокладена вентиляційна система. Завдяки тому, що тунелі прокладені всередині скелі, в них завжди зберігається постійна температура.

Підземні коридори порівняно тісні та вузькі. Стіни тунелю обліплені монетками. Туристи загадують бажання і прикріплюють монетку до стіни — якщо монетка приклеїться, значить бажання здійсниться.[1][2]

Останній представник родини Кордопулос — Маноліс загинув під час Балканської війни. У 1912 році Маноліс дав притулок Яну Санданському — болгарському революціонеру, визволителю Мелника від Османського панування. У жовтні 1912 року Маноліс Кордопулос, по підозрі у зв'язках та підтримці повстанських загонів Яне Санданського, був убитий турками, котрі вже залишали місто. Під час Балканської війни місто Мелник зазнало значних руйнувань і практично було перетворене на руїни, але будинок Кордопулова у той час суттєво не постраждав. Після смерті Маноліса, будинок успадкувала місцева мешканка Агнеса, яка припадала чи то сестрою, чи то прислугою Кордопулова. Вона вийшла заміж за Георгія Цінцара і, разом з ним, стала господинею дому. Оскільки сім'я Цінцар була бездітною, вони усиновили свого племінника Гавраїла. Зараз будинок належить сину Гавраїла — Миколі Паспалеву.[2]

Будинок сім'ї Кордопулос входить до сотні національних туристичних об'єктів Болгарії та серед них займає четверте місце.[1]

У 1998 році Міністерство культури Болгарії оголосило будинок Кордопулова архітектурною, художньою та історичною пам'яткою культури.[3]

• 
  Будинок Кордопулова
• 
  Постійна експозиція
• 
  Вітальня в будинку Кордопулова
• 
  Північна стіна вітальні
• 
  Льохи будинку Кордопулова
• 
  Монети на стінах тунелю

• Офіційний вебсайт Будинку Кордопулова
• Вебсайт газети «Държавен вестник» офіційного видання Республіки Болгарія