Будинок Одеської міської ради

Будинок Одеської міської ради, раніше Будинок Старої біржі, Одеська дума — пам'ятка архітектури Одеси, історична будівля. У будівлі розташована Одеська міська рада. Побудована у неокласичному стилі та розташована на Думській площі, на яку виходить Приморський бульвар, на протилежній стороні якого знаходиться палац князя Воронцова.

Будинок Одеської міської ради
Будинок Старої біржі
Вигляд Одеської мерії
Вигляд Одеської мерії
46°29′08″ пн. ш. 30°44′38″ сх. д.
Країна  Україна
Місто Одеса
Адреса Думська пл., 1
Тип мерія
Тип будівлі адміністративна будівля
Стиль Неокласицизм
Автор проєкту Франц Боффо, Грегоріо Торрічеллі
Архітектор Франческо Боффо і Джорджо Торрічеллі
Будівництво 23 травня 1829 р.—1837 р.

Будинок Одеської міської ради
Будинок Одеської міської ради (Україна)
 Медіафайли у Вікісховищі

Будівлю було закладено 23 травня 1829. Будівництво було припинено в червні 1829 р. в зв'язку з оголошеним карантином через епідемію чуми. Карантин був знятий в грудні 1829. Зводилася споруда за проектом Франческо Боффо і Джорджо Торрічеллі. Закінчення будівництва планувалося 1834 року, але через проблеми у виправленні недоліків, будівництво затяглося до 1837 р.[1]

Спочатку фасад будівлі прикрашали два ряди колон, за якими знаходився відкритий внутрішній дворик. Аби збільшити площу для біржових угод, у 1871—1873 роках будинок біржі було перебудовано. Перепланування проводилася під керівництвом архітектора Ф. Й. Моранді. Другий ряд колон був замінений стіною з парадним входом. Перекритий і перебудований внутрішній дворик отримав назву Білий зал. Ліворуч і праворуч від колон, у нішах, встановлені скульптури Меркурія і Церери, виконані одеським скульптором Луїджі Іоріні. Над входом в встановлено годинник, виготовлені англійською фірмою «Сміт і сини» в 1868 р. Над годинником розташовані дві жіночі фігури День і Ніч, які символізують вічність часу.

1899 року біржа була переміщена у нову споруду (тепер це будівля Одеської філармонії). У будівлі біржі розташувалася Міська Дума.

Кожні півгодини куранти на годиннику грають гімн Одеси — мелодію «Одесса, мой город родной» з оперети «Біла акація» (та ж сама мелодія використовується для привітання потягів, які надходять на залізничний вокзал). Ця мелодія з оперети «Белая акация» радянського композитора Ісаака Дунаєвського.

Перед будівлею знаходиться пам'ятник Олександру Пушкіну.

Галерея

Див. також

Примітки

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.