Будинок на вулиці Саксаганського, 52

Будинок на вулиці Саксаганського, 52 — житловий будинок у Голосіївському районі Києва, на вулиці Саксаганського. Зведений у другій половині XIX століття, має статус щойно виявленої пам'ятки архітектури та історії[1], яскравий зразок стилю історизм[2].

Будинок на вулиці Саксаганського, 52

Будинок у 2016 році

50°26′13″ пн. ш. 30°30′21″ сх. д.
Тип будівля і пам'ятка архітектури
Статус спадщини щойно виявлений об'єкт культурної спадщиниd
Країна  Україна
Розташування Київ
Архітектор Є. Торлін
Адреса вул. Саксаганського, 52
Ідентифікатори й посилання
Будинок на вулиці Саксаганського, 52 (Київ)

 Будинок на вулиці Саксаганського, 52 у Вікісховищі

Історія

Будинок зведений орієнтовно у 1860-х роках, первісно був двоповерховим. У 1899—1900 роках за проєктом архітектора Євгена Торліна надбудували ще два поверхи[3].

Опис

Будинок стоїть на червоній лінії забудови, чотириповерховий, цегляний, майже квадратний у плані, односекційний. Перекриття пласкі, дах вальмовий, бляшаний. Фасад семивіконний, симетричний, двохосьовий, в його оздобленні гармонійно поєднуються риси цегляного стилю, неоготикита неоренесансу[3].

Композиційні осі підкреслені фланговими розкріповками, які на рівні другого поверху фланковані тричвертєвими колонами, на третьому—четвертому поверхах лопатками та пілястрами із ліпним декоруванням. Вікна прямокутні, на другому поверсі мають декороване ліпниною підвіконня та надвіконні вставки з ліпним геометричним орнаментом, на третьому розділені у міжвіконнях стилізованими романськими напівколонами та прикрашені зверху клинчастими замковими каменями, поясками з дентикул і поребриків, на четвертому — прикрашені замковими каменями геометричної форми. Між першим і другим поверхами аркатура, між третім і четвертим — поясок із рослинним орнаментом, завитки якого утворюють стилізоване зображення людського обличчя. Увінчується фасад фризом і карнизом з орнаментальними ліпленими вставками[2].

Видатні мешканці

З кінця XIX століття і до своєї смерті у 1904 році в будинку проживав історик, педагог і громадський діяч Вільям Беренштам[2][4][5].

Примітки

  1. Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 25.09.2006 № 53
  2. Звід, 2004, с. 1111.
  3. Звід, 2004, с. 1110.
  4. Гирич, 2018, с. 367.
  5. Гирич, 2014, с. 72.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.