Буйнов Олександр Миколайович

Олександр Миколайович Буйнов (рос. Александр Николаевич Буйнов; нар. 24 березня 1950, Москва, РРСФР) — радянський та російський співак, актор, музикант, композитор, шоумен. Народний артист Російської Федерації (2010), Народний артист Інгушетії (2004), Народний артист Республіки Північна Осетія-Аланія. Занесений до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України6 березня 2018) за незаконний перетин кордону України та перебування на тимчасово окупованій території Донбасу[1]. Фігурант бази центру «Миротворець»[2].

Олександр Буйнов
рос. Александр Николаевич Буйнов
Ім'я при народженні Олександр Миколайович Буйнов
Народився 24 березня 1950(1950-03-24) (71 рік)
Москва, СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Національність росiянин
Діяльність автор пісень, співак, продюсер, актор, музикант, гітарист, клавішник, шоумен
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Знання мов російська
Жанр попмузика, шансон і рокмузика
Партія Єдина Росія
Нагороди
Орден Пошани
Орден Дружби
Премії «Золотий Грамофон»
Звання
Народний артист Росії
IMDb ID 2445725
Сайт Офіційний сайт (рос.)

Життєпис

Народився 24 березня 1950 року в Москві, в сім'ї військового льотчика, який після німецько-радянської війни працював викладачем фізкультури. Мати була музиканткою — закінчила консерваторію по класу фортепіано. У сім'ї було четверо синів.

Навчався в музичній школі-семирічці Академічного Училища при Державній консерваторії ім. П. І. Чайковського. Після закінчення школи вступив до музичного училища, відслужив в армії та знову продовжив навчання в училищі ім. Гнєсіних на диригентсько-хоровому відділенні. У 1992 році закінчив режисерський факультет ГІТІСу.


Дебютував як композитор в гурті «Скоморохи». Після служби в армії працював у гурті «Аракс», потім в ансамблі «Квіти» та ВІА «Веселі хлоп'ята».

У 1989 році розпочав сольну кар'єру. У лютому 1993 року він став художнім керівником ансамблю музики та балету «Чао».

Громадянська позиція

28 червня 2005 року підписав звернення на підтримку вироку колишнім керівникам компанії «ЮКОС»[3]. У лютому 2011 року заявив, що соромиться цього вчинку[4].

Член партії «Єдина Росія», член політради Московської організації партії «Єдина Росія»[5].

11 травня 2017 року побував в окупованому бойовиками Донецьку, де заявив:

Я закрив для себе Україну на багато років — поки там не зміниться влада[6].

У 2018 році виступав на концерті, присвяченому відкриттю Кримського моста[7]

Дискографія

  • «Билет на Копенгаген» (1991)
  • «Ё-моё» (1992)
  • «Гостиница Разгульная» (1993)
  • «Во, жизнь довела!» (1994)
  • «Я знал любовь» (1995)
  • «Я — Московский!» (1996)
  • «Острова любви» (1997)
  • «Финансы поют романсы» (1999)
  • «Любовь на двоих» (2000)
  • «Нет слов» (2001)
  • «Лови» (2003)
  • «Все дела» (2004)

Фільмографія

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.