Булавицький Іван Якович
Іван Якович Булавицький (нар. 25 вересня 1945, с. Кирнички) — український графік, живописець, скульптор.
Булавицький Іван Якович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
25 вересня 1945 (76 років) Кирнички, Суворовська селищна громада, Ізмаїльський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР | |||
Країна |
СРСР Україна | |||
Навчання | Тбіліська академія мистецтв | |||
Діяльність | художник-гравер | |||
Нагороди | ||||
|
Біографічні відомості
Народився 25 вересня 1945 року у селі Кирнички Одеської області. 1972 року закінчив Державну академію мистецтв у м. Тбілісі (майстерня книжної графіки). По закінченню навчання переїхав до Миколаєва. Творчу діяльність розпочав у 1973 році. З 1978 року — член Спілки художників України, у 1997–2005 роках — голова правління Миколаївської організації НСХУ. Викладає в Гуманітарному інституті НУК ім. адмірала С. Й. Макарова — доцент кафедри «Дизайн».
У 2006 року Іван Булавицький разом з сином Яковом Булавицьким створили іменну арт-галерею Булавицьких «Апрель-В».
Творчість
Іван Булавицький працює в різних жанрах образотворчого мистецтва — графіки, скульптури, живопису. Творчий шлях Булавицького умовно поділяють на три періоди:
- графічний — 1970-1980-і роки;
- малярський — кінець 1980-х — початок 1990-х років;
- скульптурний — з 1990-х років до цього часу.
Він є автором прапора Миколаєва (1999), герба і прапора Миколаївської області (2001), значків «Городянин року», «Людина року». Також він є автором пам'ятника Святому Миколаю Чудотворцю (2005), встановленого в Миколаєві у Каштановому сквері по вул. Радянській, «Скорботного ангела Чорнобиля», встановленого на честь подвигу миколаївців-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, та інших пам'ятників на території України та за її межами.
Виставки, колекції
Іван Булавицький брав участь у багатьох виставках в Україні і за кордоном. Видав три авторських каталоги. Брав участь в українських і міжнародних симпозіумах скульптури в камені: Ольвія (1991), Очаків (1992), «Євроскульптура» (Кара, Франція 1994), «Камінь-95» (Трускавець), «Неоліт 97» (Львів). Широке міжнародне визнання принесли скульптури, вирізьблені на симпозіумі «Монарх−98» (Теніно, Вашингтон, США) і «Мармур-99» (Денвер, Колорадо, США). 2005 року у складі української делегації Іван Булавицький побував на Венеціанському бієнале.
Роботи Івана Булавицького знаходиться в приватних колекціях різних країн, зберігаються в художніх музеях України: у Миколаївському художньому музеї ім. В. Верещагіна, Хмельницькому художньому музеї, Миколаївському краєзнавчому музеї.
Нагороди, звання
- Заслужений діяч мистецтв України (2000),[1]
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (1999),
- Почесна грамота СХ України (2005),
- Почесне звання «Городянин року — 2006» в номінації «Мистецтво» — за створення пам'ятника святому Миколаю,
- Орден Української Православної Церкви кн. Володимира (2006),
- Верещагінський знак за багаторічну дружбу з Миколаївським художнім музеєм ім. В. Верещагіна.