Булацель

Булаце́ль — давній український і російський дворянський рід молдавського походження.

Перший представник роду Булацелів Варлам Булацель поступив на російську військову службу під час Російсько-турецької війни 1735–1739 років.

У 1792 році рід занесений до 1-ї частини дворянської родословної книги Катеринославської губернії Російської імперії.

У 1829 році затверджено герб Белацелів:

«У золотому полі щита зображена зігнута рука у латах, яка тримає лук і стрілу, що направлена доверху. Щит, увінчаний дворянським шоломом і короною із страусиним пір'ям.»

Булацелі були власниками нерухомого майна в Одесі, Москві та Санкт-Петербурзі. Їхній найбільший будинок знаходився на розі вулиць Ямської і Московської. Представникам роду також належали маєтки на території Південної України, зокрема поселення Іванівка та Булацелове Катеринославського повіту.

Відомі представники роду:

• Булацель Ілля Варламович — генерал-майор, родоначальник харківської гілки роду.
• Булацель Григорій Варламович — полковник, товариш губернатора Новоросійської канцелярії.
• Булацель Марія Іллівна — графиня Остенбурзька, в морганатичному шлюбі з принцом М. П. Ольденбурзьким.
• Булацель Уляна Григорівна — дружина П. М. Скаржинського й мати В. П. Скаржинського.