Бураков Анатолій Віссаріонович
Бураков Анатолій Віссаріонович (рос. Бураков Анатолий Виссарионович; 14 жовтня 1919, Буракови, В'ятська губернія, РСФРР — 30 серпня 2001, Парутине, Миколаївська область, Україна) — український археолог російського походження, кандидат історичних наук (з 1970). Учасник Другої світової війни.
Бураков Анатолій Віссаріонович | |
---|---|
рос. Бураков Анатолий Виссарионович | |
Народився |
14 жовтня 1919 с. Буракови, В'ятська губернія, РСФРР |
Помер |
30 серпня 2001 (81 рік) с. Парутине, Миколаївська область, Україна |
Громадянство | СРСР → Україна |
Національність | росіянин |
Діяльність | археолог |
Відомий завдяки | уперше провів археологічну розвідку від Одеської затоки до Північного Криму, автор праць зі стародавньої історії Південної України, Ольвійського поліса і заповідника «Ольвія» |
Alma mater | Ленінградський університет |
Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
Біографічні відомості
У 1951 році закінчив Ленінградський університет. З 1951-го по 1953-й рік працював молодшим науковим співробітником в Інституті археології АН УРСР. Від 1953 працював у історико-археологічному заповіднику «Ольвія»[1] (с. Парутине, Очаківський район): спочатку молодшим, а потім старшим науковим співробітником, також завідувачем заповідника, консультантом.
Уперше провів великомасштабні, планомірні розкопки пам'ятки давньогрецьких часів в Нижньому Побужжі — Козирського городища поблизу Ольвії. З 1973 року по 1977 разом з учнями, серед яких був Валерій Отрішко — уперше провів археологічну розвідку від Одеської затоки до Північного Криму, що дало змогу встановити кордони Ольвійської держави на різних етапах існування.
З 1972-го року по 1978-й рік вперше здійснив розкопки низки городищ і поселень ольвійської периферії перших століть н. е.: Мис Петухівка–2, Стара Богданівка–2, Дніпровське–2, Станіслав, Скелька, Золотий Мис, а також розробив їх періодизацію. Результати досліджень узагальнив у праці «Хора Ольвії перших сторіч нової ери», що увійшла згодом до колективного видання «Сільська округа Ольвії» (Москва, 1989), де вперше в історіографії проведено комплексне дослідження хори Ольвії 6 ст. до н. е. — 3 ст. н. е.
Автор праць зі стародавньої історії Південної України, Ольвійського поліса та історико-археологічного заповідника «Ольвія».
Вибрані праці
- Бураков А. В. Козырское городище рубежа и первых столетий нашей эры. — К., 1976. — 160 с. (рос.)
- Бураков А. В. Исследования Козырского городища // Краткие сообщения Института археологии АН УССР, 1957. — Т. 7. — С. 81—82. (рос.)
- Бураков А. В. Городище біля с. Козирки поблизу Ольвії // Археологічні пам'ятки УРСР. — 1962. — T. 11. — С. 49—96.
- Бураков А. В. Известково-гипсовые карнизы и фрески Козырского городища // Культура античного мира. — М., 1966. — С. 59—62. (рос.)[2].
Примітки
- Інститут історії України НАН України. 1936—2006. — К., 2006. — С. 256.
- Городище античне
Джерела
- Крикун Г. Бураков Анатолій Віссаріонович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 597—598. — ISBN 966-02-2682-9.