Санкт-Петербурзький державний університет

Санкт-Петербу́рзький держа́вний університе́т (рос. Санкт-Петербургский государственный университет) — один із найбільших і найстаріших університетів Росії, заснований 8 (20) лютого 1724 р. Таємним голосуванням першим ректором було обрано професора Михайла Балудянського. Станом на 2010 в університеті вчаться більше 32 тисяч студентів, що навчаються по 323 спеціальностям на 20 факультетах, працюють майже 14 тисяч співробітників, близько 6 тисяч викладачів. До складу університетського навчально-наукового комплексу входить 19 спеціальних факультетів, 13 науково-дослідних інститутів, ботанічний сад, Канадський коледж, а також факультет військового навчання й загальуніверситетська кафедра фізичної культури й спорту.

Санкт-Петербурзький державний університет

СПбДУ (рос. СПбГУ)
Головний історичний корпус університету «Будівля 12 Колегій»
?координати: ↑337422 ·R (Санкт-Петербург)
Тип видавець відкритого доступуd[1]
Країна  Росія[1]
Розташування Санкт-ПетербургСанкт-Петербург
Гасло Hic tuta perennat і Здесь в безопасности пребывает
Назва на честь Жданов Андрій Олександрович
Засновано 1724
Засновник Петро I Олексійович
Ректор Кропачов Микола Михайлович
Студентів 30 000
Приналежність Уряд Російської Федерації[2]
Членство у BRICS Universities Leagued
Складається з Біологічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd, Східний факультет СПбДУd, Вища школа журналістики та масових комунікаційd, Історичний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd, математико-механічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd, факультет міжнародних відносин Санкт-Петербурзького державного університетуd, Graduate School of Managementd, геологічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd, Факультет географії та геоекології Санктпетербурзького державного університетуd, Факультет прикладної математики — процесів управління Санкт-Петербурзького державного університетуd, Факультет психології Санкт-Петербурзького державного університетуd, Smolny Colleged, Факультет соціології Санкт-Петербурзького державного університетуd, Фізичний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd, філологічний факультет СПбДУd, Філософський факультет СПбДУd, Хімічний факультет СПбДУd, Економічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd і юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету
Випускники Категорія:Випускники Санкт-Петербурзького університету
Штаб-квартира Санкт-Петербург
Адреса  Росія 199034 Санкт-Петербург, Університетська набережна, 7-9
Сайт www.спбгу.рф
Нагороди

 Санкт-Петербурзький державний університет у Вікісховищі

У листопаді 2009 року президент РФ Дмитро Медведєв підписав закон про присвоєння університету особливого статусу. Зокрема, виш отримав право видавати дипломи власного зразка з офіційною символікою РФ.

Назва
  • Санкт-Петербурзький державний університет
  • Санкт-Петербурзький університет
  • Петроградський університет
  • Ленінградський університет

Статистика

У цей час в університеті навчається понад 20 тисяч студентів на очній формі навчання й близько 9 тисяч на очно- заочної й заочної.

У 2007 році було подано 13 773 заяви про прийняття, конкурс склав 2,3 людини на місце. На I курс зараховано 6015 студентів, з них 1063 — медалісти. 2666 першокурсників — жителі країн СНД.

За даними на 2004 рік викладацький склад нараховував 4055 людей, з них 714 професорів і 1240 доцентів.

Історія університету

Зміна офіційних назв університету:

  1. З 1821 по 1914 р. він називався Санкт-Петербурзький Імператорський університет;
  2. 1914 р. — лютий 1917 р. — Петроградський Імператорський університет;
  3. лютий 1917 р. — червень 1918 р. — Петроградський університет;
  4. червень 1918 р. — жовтень 1919 р. — Перший Петроградський університет;
  5. жовтень 1919 р. — січень 1921 р. — Петроградський університет;
  6. січень 1921 р. — січень 1924 р. — Петроградський державний університет;
  7. січень 1924 р. — квітень 1933 р. — Ленінградський державний університет
  8. квітень 1933 р. — жовтень 1937 р. — Ленінградський державний університет імені А. С. Бубнова;
  9. жовтень 1937 р. — лютий 1944 р. — Ленінградський державний університет;
  10. лютий 1944 р. — жовтень 1948 р. — Ленінградський ордена Леніна державний університет;
  11. жовтень 1948 р. — 1969 р. — Ленінградський ордена Леніна державний університет імені А. А. Жданова;
  12. 1969 р. — січень 1989 р. — Ленінградський ордена Леніна й ордена Трудового Червоного Прапора державний університет імені А. А. Жданова
  13. січень 1989 р. — 1991 р. — Ленінградський ордена Леніна й ордена Трудового Червоного Прапора державний університет;
  14. з 1991 р. — Санкт-петербурзький державний університет.

Ректори університету

Примітка: з 1930 по 1939 роки посада мала офіційне найменування «Директор Ленінградського Державного Університету».

  1. Балудянський Михайло Андрійович (1819—1821)
  2. Зябловський Євдоким Пилипович (1823—1825)
  3. Дегуров Антон Антонович (1825—1836)
  4. Шульгін Іван Петрович (1836—1840)
  5. Плетньов Петро Олександрович (1840—1861)
  6. Воскресенський Олександр Абрамович (1861—1863, 1865—1867)
  7. Ленц Емілій Христіанович (1863—1865)
  8. Кесслер Карл Федорович (1867—1873)
  9. Редькін Петро Григорович (1873—1876)
  10. Бекетов Андрій Миколайович (1876—1883)
  11. Андрєєвський Іван Юхимович (1883—1887)
  12. Владиславлєв Михайло Іванович (1887—1890)
  13. Нікітін Петро Васильович (1890—1897)
  14. Сергеєвич Василь Іванович (1897—1899)
  15. Гольмстен Адольф Християнович (1899—1903)
  16. Жданов Олександр Маркелович (1903—1905)
  17. Боргман Іван Іванович (1905—1910)
  18. Грімм Давид Давидович (1910—1911)
  19. Грімм Ервін Давидович (1911—1918)
  20. Іванов Олександр Олександрович (1918—1919)
  21. Жебельов Сергій Олександрович (1919)
  22. Шимкевич Володимир Михайлович (1919—1922)
  23. Державін Микола Севастянович (1922—1925)
  24. Мінін Сергій Костянтинович (1925—1926) (як голова Організаційної комісії ЛДУ)
  25. Томашевський Всеволод Броніславович (1926—1927)
  26. Серебряков Михайло Васильович (1927—1930)
  27. Нікіч-Криличевскій Юрій Миколайович (1930—1932) (у званні директора)
  28. Сережников Віктор Костянтинович (1932—1933) (у званні директора)
  29. Лазуркін Михайло Семенович (1933—1937) (у званні директора)
  30. Лукашев Костянтин Гнатович (1938—1939) (у званні директора)
  31. Золотухін Петро Васильович (1939—1941)
  32. Вознесенський Олександр Олексійович (1941—1948)
  33. Домнін Микита Андрійович (1948—1950)
  34. Ільюшин Олексій Антонович (1950—1952)
  35. Александров Олександр Данилович (1952—1964)
  36. Кондратьєв Кирило Якович (1964—1970)
  37. Макаров Гліб Іванович (1970—1975)
  38. Алесковський Валентин Борисович (1975—1986)
  39. Меркур'єв Станіслав Петрович (1986—1993)
  40. Вербицька Людмила Олексіївна (1993—2008)
  41. Кропачов Микола Михайлович (2008 — до теперішнього часу).

Випускники

Лауреати Нобелівської премії

Лауреати премії Філдса

Політичні діячі

Спортсмени

Діячі культури

Факультет журналістики

Економічний факультет

Математики

Фізики

Хіміки

Історики

Юристи

Сходознавці

Біологи

Філологи

Див. також

Джерела та література
  • (рос.) Геологический факультет Ленинградского университета / Синицын В. М. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1969. — 182 с.

Посилання

Примітки
  1. Directory of Open Access Journals — 2003.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.