Бурдюг (житло)

Бурдю́г — примітивне архаїчне козацьке помешкання землянкового та напівземлянкового типу. В його основі була прямокутна яма, заглиблена в ґрунт на 1 — 1,5 м, в яку по кутках вкопувалися стовпи. Між ними ставився плетений з хмизу каркас. Бурдюг обмазувався глиною і інколи вибілювався вапном. Стовпи і каркас незначно підіймалися над землею. Перекриття, дво- або чотирисхиле, вкривалося очеретом, а зверху інколи накладався ґрунт. В бурдюгу влітку було прохолодно, а взимку краще зберігалося тепло від примітивної печі-кам'янки. Цей тип житла виступав як основа запорозьких зимівників. За часів Нової Січі такий тип житла уже був анахронізмом і зустрічався дуже рідко, переважно на прикордонні, як сезонне тимчасове помешкання рибалок та мисливців. Йому на зміну прийшло наземне житло саманного типу, добре відоме як хата-мазанка.