Саман
Сама́н або адобе (ісп. adobe < араб. ат-туб), або лимпа́ч[1] (рідко лампа́ч)[2], калиб[джерело?] — будівельний стіновий матеріал, що являє собою невипалену цеглу із суміші глини, соломи та піску.
![](../I/Milyanfan-adobe-bricks-8038.jpg.webp)
![](../I/RomaniaDanubeDelta_MakingMaterialForCOnstructing0002jpg.JPG.webp)
У світі
Був широко поширений в будівництві житла народів світу, особливо в степових і гірських районах. В Україні поширена назва «саман» (від тюрк. саман — «солома»). Зокрема з саману будували традиційні українські мазанки та хати-землянки на Півдні України.
![](../I/Sudan_Juba_hut_30dez2005.jpg.webp)
Глинобитні стіни й обмазка глиною саманових споруд подекуди існують і дотепер. Нині саман застосовується головним чином у країнах Азії, на Північному Кавказі для будівництва малоповерхових споруд. Так само житло селян високогір'я Південної Америки (кечуа, аймара та ін.) переважно з адобів (саману).
Межа міцності на стиснення саману і цегли-сирцю (у висушеному вигляді) коливається від 10 до 50 кГ/см² і близький за міцністю з газо- і пінобетонами марки 600 (межа міцності 25–40 кГ/см²).
В Україні
Подібна технологія будівництва була досить поширена і в Україні, зокрема, саме так влаштовували вельми поширені колись мазанки. Стіни могли складати або з грудок змішаної з соломою глини («вальків»)[3] або обмазувати цим матеріалом плетені стіни; ці операції були відомі як «валькування»[4][5]. Південноукраїнський бурдюг є дуже схожий з хижами народів середньої Азії, південної Америки та Африки. Українці — це єдиний народ у Європі, де саманні мазанки збереглись до середини ХХ століття. Несприйняття нашими предками більш сучасного житла є бажання наслідувати давніх пращурів — скіфів та сарматів, які жили у таких же хатах.
Див. також
Примітки
- Лимпач // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Лампач // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Вальок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Валькувати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Валькування // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела
- Словник іншомовних слів. — К.: Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1975. — С. 114.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Бєзух Ю. В. Затишок для тіла і душі // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 11, с. 43-53.
Посилання
- Саман // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 175. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- Лимпач, саман // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 829. — 1000 екз.
- Турлук // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1942. — 1000 екз.