Бурков Георгій Іванович
Гео́ргій Іва́нович Бурко́в (рос. Гео́ргий Ива́нович Бурко́в; 31 травня 1933, Перм, Російська РФСР — 19 липня 1990, Москва, Російська РФСР) — радянський актор театру і кіно, кінорежисер. Заслужений артист РРФСР (1980).
| Георгій Бурков | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Георгий Иванович Бурков | ||||
 | ||||
| Народився |
31 травня 1933 Перм, РРФСР | |||
| Помер |
19 липня 1990 (57 років) Москва, РРФСР | |||
| Поховання | ||||
| Громадянство |
 СРСР | |||
| Діяльність | актор театру, актор озвучування, кіноактор, кінорежисер, актор | |||
| Alma mater | Пермський державний університет (1956) | |||
| Заклад | Московський драматичний театр імені К. С. Станіславськогоd, Современник, Московський художній театр, Московський драматичний театр імені О. С. Пушкіна і Московський художній академічний театр ім. Горькогоd | |||
| Роки діяльності | 1966—1990 | |||
| IMDb | ID 0122050 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Життєпис
Навчався на юридичному факультеті Пермського державного університету (1952—1956 рр.), у вечірній студії при Пермському драматичному театрі (1955—1958 рр.).
Працював у театрах Пермі, Кемерова та інших міст. З 1965 — актор драматичного театру ім. К. С. Станіславського в 1970—1971 — актор театру «Современник», з 1980 — МХАТ ім. М. Горького, в 1984—1987 — актор театру ім. О. С. Пушкіна. З 1988 — художній керівник Центру культури ім. В. М. Шукшина.
Похований у Москві на Ваганьковському цвинтарі.
Фільмографія
- 1966 — «Хмир» — Хмир
- 1967 — «Початок невідомого століття» — студент
- 1967 — «Зося» — Семенов
- 1968 — «Каратель» — Нікос
- 1968 — «Зигзаг удачі» — Петя
- 1969 — «Наші знайомі» — контрабандист
- 1969 — «Сімейне щастя» — Іван Васильович Ломов
- 1970 — «Звільнення» — сержант
- 1971 — «Випадок з Полиніним» — Грицько
- 1971 — «Петрушине прізвище»
- 1971 — «Їхали в трамваї Ільф і Петров»
- 1971 — «Телеграма»
- 1971 — «Старики-розбійники» — Федір Федорович Федяев
- 1972 — «Пічки-лавочки» — Віктор Олександрович (злодій)
- 1972 — «Літні сни» — Галушко
- 1973 — «Людина на своєму місці» — Дядя Гоша
- 1973 — «Єгор Буличов та інші» — Олексій Достігаєв
- 1973 — «Цемент» — Митька
- 1973 — «Міста і роки» — сторож
- 1974 — «Калина червона» — Губошльоп
- 1974 — «Найжаркіший місяць» — епізодична роль
- 1974 — «День прийому з особистих питань» — робітник-монтажник
- 1974 — «З веселощами й відвагою» — Горшенин
- 1974 — «Птахи над містом» — бульдозерист
- 1974 — «Розповіді про Кешку і його друзів» — дільничний Микола Євдокимович
- 1975 — «Вони воювали за Батьківщину» — Олександр Копитовскій
- 1975 — «Ширше крок, маестро!»
- 1976 — «Іронія долі» — Миша, друг Жені
- 1976 — «Підранки» — Сергій Погарцев, старший брат
- 1976 — «Селянський син» — Андрій Петраков, комісар
- 1977 — «Смішні люди» — Людина під парасолькою (немає в титрах)
- 1977 — «Так починалася легенда» — Олексій Іванович Гагарін, батько Юрія
- 1977 — «Кадкіна всякий знає» — Кузьма Андрійович Кадкін
- 1977 — «Ходіння по муках» — Чобітків
- 1977 — «Службовий роман» — завгосп
- 1977 — «Ніс» — квартальний наглядач
- 1977 — «Біда» — Микола Маслаков
- 1977 — «Сумка інкасатора» — Олександр Олександрович Санін
- 1978 — «Степ» — Вася
- 1978 — «Блажнов» — Матвій Петрович
- 1978 — «Отець Сергій» — купець
- 1978 — «Людина, якій щастило» — Володимир Олексійович Ішутін, геолог
- 1979 — "Дачне життя (телеспектакль)
- 1979 — «Сусіди» — Микита Тиркіч
- 1979 — «Добряки» — Гордій Кабачків
- 1979 — «Молодість № 1» — Колька
- 1979 — «Чоловіки і жінки» — молодий холостяк-архітектор
- 1979 — «Гараж» — Віталій Кузьмич Фетисов
- 1980 — «Зліт» — Рокотов
- 1980 — «Амністія / Троянський кінь» — слюсар — п'яниця і дебошир Соловейчик
- 1980 — «Пані Марія» — Іван Онисимович Півень
- 1980 — «Ключ» — капітан Єрохін
- 1980 — «Старий Новий рік» — тесть
- 1981 — «З життя відпочиваючих» — Аркадій Павлович
- 1981 — «Сергій Іванович іде на пенсію» — Віктор, син Сергія Івановича
- 1981 — «Про бідного гусара замовте слово» — Артюхов, слуга Мерзляева
- 1981 — «Амністія» — Семен Соловейчик
- 1981 — «Відставної кози барабанщик» — Гаврюша Чупрун
- 1981 — «Фортуна»
- 1982 — «Гарно жити не заборониш» — дядько Бодрова
- 1982 — «Покровські ворота» — похмурий чоловік на сходах (немає в титрах)
- 1982 — «Побачення з молодістю» — Пронін
- 1982 — «Нас вінчали не в церкві» — мужик на возі
- 1982 — «Професія — слідчий» — слідчий Борис Іванович Антонов
- 1983 — «Термін давності» — Ноздрьов
- 1984 — «Громадяни Всесвіту» — Лектор
- 1984 — «Жорстокий романс» — Робінзон
- 1984 — «Гостя з майбутнього» — головлікар Алік Борисович / Щур в його образі
- 1984 — «Волоколамське шосе» — генерал Панфілов
- 1985 — «Хтось повинен» — Костянтин Селянин
- 1985 — «Вогні» — чиновник, один Популакі
- 1985 — «Зимовий вечір у Гаграх» — Федір (завідувач баром)
- 1985 — «Обережно — Василько!» — Директор школи В'ячеслав Тимофійович
- 1985 — «Салон краси» — Іван
- 1986 — «Борис Годунов» — Варлаам
- 1986 — «Ваша дочка Олександра» (телеспектакль) — Михайло Петрович
- 1987 — «Байка» — Жора Сорокароссійскій
- 1987 — «Вежа» — Саня
- 1987 — «Імпровізація на тему біографії» — батько Платонова
- 1987 — «Перекид через голову» — Микола Митрофанович
- 1987 — «Прощавай, шпана замоскворецька…» — батько Богдана
- 1988 — «Двоє і одна» — Всеволод Іванович Фролов
- 1988 — «Дороге задоволення» — постачальник
- 1988 — «Ёлки-палки!» — Дільничний
- 1990 — «Вбивство свідка» — Євген Євгенович Крайник
Посилання
- Фільмографія Георгія Буркова на сайті New Youk Times[недоступне посилання з лютого 2019]
- Наш идеал — стадо. Мы — профессиональные агрессоры. Выдержки из мемуаров Георгия Ивановича Буркова // Эхо России, 1 июня, 2015 — 05:00
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.