Буряк Володимир Дмитрович
Володи́мир Дми́трович Буря́к (Селіванов) (*7 квітня 1944, Дніпродзержинськ — 16 січня 2011, Запоріжжя[1]) — український поет, прозаїк, літературознавець. Доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики Дніпропетровського національного університету. Директор Інституту журналістики та масової комунікації Запорізького Класичного приватного університету.
Володимир Буряк | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Ім'я при народженні | Володимир Дмитрович Селіванов | |||
Народився |
7 квітня 1944 Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР | |||
Помер |
16 січня 2011 (66 років) Запоріжжя, Україна | |||
Країна |
СРСР Україна | |||
Діяльність | прозаїк, публіцист, поет | |||
Alma mater | ДНУ ім. О. Гончара | |||
Напрямок | постмодернізм | |||
Жанр | роман | |||
|
Народився 7 квітня 1944 в м. Дніпродзержинську на Дніпропетровщині. Закінчив історико-філологічний факультет Дніпропетровського державного університету.
Автор книжок прози «Молода трава», «Трикнижжя», «Голосарій», «Любов завжди», «Над островами». Лауреат літературної премії імені В. Підмогильного.
У 2011 році Станіслав Бєльський спільно із Олесем Барлігом уклали колективну збірку поезії «Гімн очеретяних хлопчиків», що присвячена пам'яті Володимира Буряка та Влада Клена. Окрім творів упорядників до книги увійшли вірші трьох інших авторів та авторок із Дніпропетровська (Максима Бородіна, Іни Завгородньої, Андрія Селімова) і Запоріжжя (Тетяни Скрипченко, Сани Праєдґарденссон, Юрія Ганошенка).
Посилання
Примітки
- Помер Володимир Буряк. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 18 січня 2011. Процитовано 28 лютого 2020.