Бутирін Антон Володимирович

Бутирін Антон Володимирович;
	Сержант
Загальна інформація
Народження	1 січня 1978; Кременчук
Смерть	28 серпня 2014 (36 років); Новозар'ївка
Поховання	Кременчук
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	92 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Анто́н Володи́мирович Бути́рін (1 січня 1978 — 28 серпня 2014) — військовик Збройних сил України.

Бойовий шлях

Закінчив Кременчуцьку школу № 9.

У часі війни — старший навідник, 92-а окрема механізована бригада.

Загинув 28 серпня 2014-го на дорозі між селами Новозар'ївка та Войкове — був у складі ротно-тактичної групи, що мала деблокувати військовиків у Іловайську. Групу обстріляла російська артилерія та ДРГ терористів. Тоді ж загинули Ігор Романцов, Сергій Бризгайло, Юрій Безщотний, Василь Лепетюха, Сергій Чорний, Олександр Карпенко, Руслан Батраченко, Андрій Деребченко. 16 вересня 2014-го його тіло було ексгумовано й привезено до Запоріжжя пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»).

За ДНК ідентифікований, слідчими органами визнаний загиблим. Похований в Запоріжжі, Кушугумське кладовище.

Вереснем 2016-го перепохований у Кременчуці.

Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
В Кременуцькій школі № 9 відкрито меморіальну дошку випускнику Антону Бутиріну.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.