Бухтєєв Андрій Миколайович

Андрі́й Микола́йович Бухтє́єв (нар. 1806(1806) — 1875, Москва) — купець 1-ї гільдії, київський міський голова в 1854–1857 роках.

Андрій Миколайович Бухтєєв
Київський міський голова
1854 — 1857
Попередник Семен Личков
Наступник Григорій Покровський
Народився 1806
Російська імперія
Помер 1875
Москва, Російська імперія
Відомий як бізнесмен
Підданство Російська імперія
Рід Бухтєєви
Батько Миколай Афанасійович Бухтєєв
У шлюбі з Анна
Діти Михайло Андрійович Бухтєєв
Професія купець I гільдії
Релігія православ'я

Біографія

Походив з роду промисловців Бухтєєвих, які були Миколаєва або з Брянщини. Син Миколая Афанасійовича Бухтєєва, почесного громадянина та промисловця Києва, та Агаф'ї (прізвище невідоме). 1843 року був приписаний до 1-ї гільдії київських купців з миколаївських купців Херсонської губернії[1]. Продовжив батьківську справу промисловця, займався будівництвом та торгівлею.

Відомий як спадковий почесний громадянин Києва. Вів значні будівельні роботи на Подолі. Стає купцем I гільдії. Відомий як Печерський землевласник. Мав чин колезького радника.

Був активним діячем київського самоврядування. У 1854–1857 роках був міським головою Києва. У цей час його брат Адріан був міським головою Миколаєва. У 1860-х роках постійно їздив у справах з Києва до Москви, а звідти до Нижнього Новгорода.

Наприкінці 1859 року заснував спільно з американським підприємцем Робертом Вільямсом вагонобудівний завод у Москві. У 1858–1861 роках товариство А. М. Бухтєєва, І. А. Бусуріна і В. Ф. Епішкіна будувало залізницю Москва—Нижній Новгород. У 1865 році отримав замовлення на виготовлення вагонів для Московської та Московосько-Нижньогородської залізниць. Можливо, відтоді більше часу проводив у Москві, де став почесним громадянином.

У 1869 році на його честь перейменували Немецьку вулицю на Бухтєєвську (зараз — вулиця Генерала Алмазова). Бухтєєв в 1871 році спільно з іншими пайовиками заснував акціонерне товариство «Благодать». Помер у 1875 році в Москві.

Родина
  • дружина Анна Никифоровна (бл. 1809 — ?).
  • син Михайло (1829–1901), член міської управи Одеси.
  • дочка Марія (бл. 1833 — ?).

Примітки
  1. Ревізька казка, 1850, арк. 4зв..

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.