Буяджи Ганна Володимирівна

У 2007 з відзнакою закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, спеціальність «Правознавство», отримала кваліфікацію магістр права.

У 2011 захистила дисертацію на тему «Довірчі правовідносини з іноземним елементом» та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук.

У 2017 з відзнакою закінчила Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «Управління суспільним розвитком», отримала кваліфікацію магістра державного управління.

У жовтні 2018 року захистила дисертацію на тему «Довірча власність і трастоподібні конструкції: імплементація міжнародних стандартів у цивільне право України»[5] та здобула науковий ступінь доктора юридичних наук.

З травня 2004 по березень 2014 працювала юрисконсультом у Київській філії ТОВ Юридична фірма «А-Лекс», департаменті міжрегіональних бізнесів і правового забезпечення Представництва «Приватбанку» у м. Києві, юристом у ЗАТ «Столична юридична група», начальником відділу корпоративного управління ТОВ Адвокатська компанія «МЛГруп», провідним юрисконсультом претензійно-позовного відділу Департаменту юридичного забезпечення ПАТ «Укрнафта».

З березня по травень 2014 — заступник Міністра юстиції України — керівник апарату.

З травня по 2 грудня 2014 року — голова Державної реєстраційної служби України.

З 2 грудня 2014 по квітень 2016 — Міністр Кабінету Міністрів України. На цій посаді була відповідальною за реформу державного управління, зокрема, була одним із розробників та ідеологів Закону України «Про державну службу», прийнятого Верховною Радою України 10.12.2015[6]. Ініціювала розширення Музею історії урядів України[7] та створення документального фільму про формування системи виконавчої влади в Україні, починаючи із 1917 року.

З 28 грудня 2016 року по 11 березня 2020 — Державний секретар Міністерства юстиції України.

З квітня 2020 року — керуючий партнер Юридичної компанії «ВігоЛекс» [8] та співзасновник Адвокатського об'єднання «ВігоЛекс».

Спеціалізується на питаннях цивільного, корпоративного та міжнародного приватного права, правового забезпечення азартних ігор та супроводу трастів.

Автор низки статей з цивільного і міжнародного приватного права, а також монографій «Довірчі правовідносини з іноземним елементом» (2012) та «Траст: історія, сьогодення, перспективи» (2018); співавтор книги «Банківські гарантії». (2014)[9] Основною темою наукової діяльності є проблемні питання довірчих відносин і трасту. Є експертом з питань гемблінгу, написала низку статей з цієї теми.[10]

З 2019 — член робочої групи [11] з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України, яка працює над підготовкою змін до Цивільного кодексу України. Відповідальна за розділ, що стосується уведення трасту або його аналогу до цивільного законодавства України.

З 2016 за сумісництвом обіймає посаду доцента кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Дитяча письменниця, у 25 років почала займатися творчою діяльністю, автор віршованих книг для дітей «Маленький Мук» (2016)[12], «Новорічні пригоди Морозенка» (2017)[13] «Микитась Боровичок» (2017)[14] та «Таємний орден великого Ската» (2020).[15]

Разом із Українським радіо створила аудіо-книжки на власні казки: «Маленький Мук» та «Новорічні пригоди Морозенка», зокрема, озвучувала текст від імені автора.

Заміжня, виховує двох дочок та сина. Чоловік — Буяджи Сергій Анатолійович.