Біблія Вівіана
Біблія Вівіана або Перша Біблія Карла Лисого (Париж, Національна бібліотека Франції, MS lat. 1) — це ілюмінований манускрипт 9-го сторіччя, створений в часи Каролінгського Відродження.
Біблія Вівіана | |
Зображення Карла Лисого з манускрипту | |
Дата створення / заснування | 840-ві |
---|---|
Є виданням або перекладом | Біблія |
Творець | Basilica of St. Martin, Toursd |
Зберігається в колекції в | Національна бібліотека Франції |
Інвентарний номер | lat. 1 |
Повний твір доступний на | gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b8455903b |
Біблія Вівіана у Вікісховищі |
Опис
Біблія була замовлена графом Вівіаном, світським абатом (844–851) Абатства Св. Мартіна в Турі, в 845/846 рр. та подарована королю Карлу Лисому в 846 році під час його візиту до абатства.
Книга має розмір 495 мм на 345 мм та 423 пергаментних фоліо, містить повну Біблію та 8 повним сторінок мініатюр, чотири канонічні таблиці та 87 ілюмінованих буквиць. У книзі також міститься посвята, в якій йдеться про важливість читання та розуміння Біблії для того, щоб бути гарним королем.
Вважається, що третя ілюмінована Біблія, написана в Турі, після Біблії з Бамбургу та Біблії з Мутьє-Грандвал (фр. Moutier-Grandval).
Ймовірно з 869/870 року манускрипт перебував у Мецькому соборі. В 1675 році вік потрапив у власність інтенданта (міністра) фінансів Жан-Батист Кольбер, а після його смерті в 1683 році до королівської бібліотеки. Сьогодні книга перебуває у колекції Національної бібліотеки Франції (Ms. lat. 1).
У Біблії Вівіана наведено найбільш раннє європейське зображення ліри з грифом, що мала назву Ротта.[1]
Галерея
- Фоліо 3v
- Зображення Ротти, ліри з грифом
Джерела
- Florentine Mütherich, Joachim E. Gaehde: Karolingische Buchmalerei. Prestel, München 1979, S. 75-81, ISBN 3-7913-0395-3
- Ingo F. Walther, Norbert Wolf: Meisterwerke der Buchmalerei. Taschen, Köln u. a. 2005, S. 96-97, ISBN 3-8228-4747-X
Посилання
Примітки
- Heinrich Beck, Dieter Geuenich, Heiko Steuer (Hrsg.): Reallexikon der Germanischen Altertumskunde. Band 26. De Gruyter, Berlin 2004, S. 162