Бібіяна

Бібіяна газове родовище на північному сході Бангладеш. Станом на кінець 2010-х вважається другим за розміром початкових запасів в історії країни і лише ненабагато поступається за цим показником родовищу Тітас.

Бібіяна
Бібіяна
Місце розташування родовища

Родовище відноситься до північно-східного завершення Бенгальського нафтогазоносного басейну, відомого також як басейн Сурма (останній пов'язаний із западиною Сурма, товщина осадкових порід у якій досягає 20 км[1]). Поклади вуглеводнів відносяться до групи формацій Сурма, що сформувалась у міоцені пліоцені в умовах чередування дельти із домінуючими припливами та мілководного моря.[2][3]

Газ родовища містить в основному метан (94,9 %), а також етан (2,4 %), пропан (0,9 %), бутани (0,5 %) та більш важкі вуглеводневі компоненти (0,9 %). Невуглеводневі компоненти (азот, двоокис вуглецю) становлять лише 0,3 %.

Родовище відкрили у 1998 році свердловиною Бібіяна-1, в якій під час тестування виявили шість продуктивних зон в інтервалі глибин від 2856 та 3459 метрів[4] (всього на Бібіяні виявили не менше семи продуктивних зон[5]).

Видобуток на Бібіяні почався у 2007-му[6], при цьому станом на 2019 рік на родовищі пробурили 26 свердловин і всі вони знаходились у експлуатації. На цей же момент видобувні запаси (категорії 2Р — доведені та ймовірні) оцінювались у 162,6 млрд м3 з яких 115,1 млрд м3 вже були вилучені. Середньодобовий видобуток у 2019-му дорівнював 36,8 млн м3 газу та біля 8,4 тисяч барелів конденсату, що становило 50 % та 75 % видобутку в усій країні.[7]

Видачу підготованого газу спершу організували через перемичку до газотранспортного коридору Кайлаштіла – Ашугандж, а з 2015 року також ввели в експлуатацію газопровід Бібіяна – Дхануа. Крім того, неподалік від родовища створений потужний електроенергетичний майданчик (ТЕС Бібіяна II, ТЕС Бібіяна III, ТЕС Бібіяна-Південь), розрахований на споживання блакитного палива.

Вилучений в процесі підготовки конденсат спрямовується для переробки по конденсатопроводу Бібіяна – Рашидпур.

Родовище відноситься до блоку 13, який у 1993-му отримала на умовах угоди про розподіл продукції компанія Occidental. Згодом вона поступилась цим блоком енергетичному гіганту Chevron, котрий наразі виступає оператором розробки.[8]

Примітки

  1. Geothermal Potential in Bangladesh - Results from Investigations of Abandoned Deep Wells Debendra K. Guha 1 , Herbert Henkel 2 , Badrul Imam.
  2. Facies characterization of the Surma Group (Miocene) sediments from Jalalabad Gas Field, Sylhet Trough, Bangladesh: study from cores and wireline logs.
  3. Depositional facies of the subsurface Neogene Surma Group in the Sylhet Trough of the Bengal Basin, Bangladesh: Record of tidal sedimentation.
  4. Corp, Occidental Petroleum (22 березня 1999). Occidental and Unocal Announce Startup of Bangladesh Gas Project. GlobeNewswire News Room (англ.). Процитовано 31 грудня 2021.
  5. Gas, Natural - Banglapedia. en.banglapedia.org (англ.). Процитовано 31 грудня 2021.
  6. Preparatory Survey on The Natural Gas Efficiency Project in The People’s Republic of Bangladesh FINAL REPORT.
  7. Petrobangla report 2019.
  8. Mackenzie, Wood (16 лютого 2021). Energy Research & Consultancy. www.woodmac.com (англ.). Процитовано 31 грудня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.