Біб (плід)
Біб — тип плоду рослин, одногніздий, утворений одним плодолистком, розкривається від вершка до основи по черевному і спинному швах. Насінин кілька або багато, прикріплені вздовж черевного шва. Характерний для рослин роду бобових. Часто боби неправильно називають стручками.
![](../I/Heaps_of_beans.jpg.webp)
Часто боби неправильно називають стручками. Стручок — це сухий розкривний плід, утворений двома плодолистками, розкривається по двох стулках (наприклад у зубниці бульбистої).
Боби є геліотропними рослинами, їх листя вдень повертається за сонцем, а вночі скручується і «спить» у складеному стані.
Історія
Боби є однією з найдавніших рослин, що культивуються людьми. Біб звичайний, що також називається кінським, в своєму дикому вигляді має розмір з малий ніготь, і збирався в Афганістані і передгір'ях Гімалаїв.[1] В покращеному культивованому вигляді в порівнянні з природними різновидами, боби вирощувалися в Таїланді ще на початку сьомого тисячоліття до н. е., ще до появи кераміки.[2] Також вони знайдені в місцях захоронення померлих в стародавньому Єгипті. Лише у другому тисячолітті до нашої ери культивовані великі зернові боби почали з'являтися у Егейській, Іберійській та трансальпійській Європі.[3] У Іліаді (8 століття до н. е.) є згадка про боби і нут, що кидають на молотницю.[4]
Див. також
Примітки
- Kaplan, pp. 27 ff
- Gorman, CF (1969). Hoabinhian: A pebble-tool complex with early plant associations in southeast Asia. Science 163 (3868): 671–3. PMID 17742735. doi:10.1126/science.163.3868.671.
- Daniel Zohary and Maria Hopf Domestication of Plants in the Old World Oxford University Press, 2012, ISBN 0199549060, p. 114.
- "And as in some great threshing-floor go leaping From a broad pan the black-skinned beans or peas." (Iliad xiii, 589).
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.