Бігендер

Біґендер (англ. bi+gender — «подвійна стать», також — dual gender) — ґендерна ідентичність, що включає дві будь-які ґендерні ідентичності та ґендерні ролі, що змінюють одна одну залежно від ситуації (настрій, середовище, співрозмовник), безвідносно до фізичної статі. Деякі біґендерні особистості відчувають та проявляють себе яскравими «жінкою» та «чоловіком», з фемінною та маскулінною поведінками відповідно. Інші ідентифікуються з обома включеними статями одночасно.

Американською психологічною асоціацією (APA) біґендерність віднесено до групи трансґендерності. За даними дослідження Департаменту громадського здоров"я Сан-Франциско від 1999-го року серед трансґендерів, менше 8 % тих, кому при народженні було приписано жіночу стать, і менше 3 % тих, кому було приписано чоловічу, ототожнюють себе з біґендерами[1].

Біґендерність не слід плутати з роздвоєнням особистості, оскільки біґендер являє собою одну цілісну особистість, але виконує в суспільстві соціальну роль то чоловіка, то жінки. Біґендерність, будучи окремим випадком ґендерної дисфорії, не є показником сексуальної орієнтації. Біґендер може мати будь-який тип сексуальної орієнтації, як і будь-який індивід.

Опис

Біґендерна ідентичність описується як «плаваюча», змінна, така, що коливається між двома протилежностями. Періоди зміни можуть бути довільними — від годин до років — а кількість таких змін не має обмежень[2]. Тому біґендерність легко сплутати з іншою ґендерквір-ідентичністю — ґендерфлюїд (genderfluid). Різниця в тому, що біґендерність зазвичай розуміють як ідентифікацію з чоловічим та жіночим одночасно або чергування цих ідентичностей та ролей з невеликим компромісом. Носії ж ідентичності «ґендерфлюїд» не коливаються між будь-якими фіксованими ґендерними ідентичностями та можуть переживати весь набір чи спектр ідентичностей протягом тривалого часу.

Дослідження мозку

У 2012 році Вілейанур С. Рамачандран та Лаура К. Кейс дослідили вибірку біґендерів, котрі повідомляли, що «перемикання» ґендеру зазвичай є мимовільними та стаються, коли індивід радше волів би залишитись в іншому ґендері. Дослідники назвали такий стан «аlternating gender incongruity» (AGI, неконгруентність ґендерного чергування)[3]. Ознак, що AGI є загальним для біґендерності в цілому, дослідженням виявлено не було, а на ширших вибірках біґендерів, що не повідомляли про AGI, воно не фокусувалося.

Рамачандран та Кейс теоретизують, що чергування ґендерних станів у людей з AGI не пояснюється лише соціальною конструйованістю ґендеру. Більше половини досліджуваних зазначили, що мали досвід переживань фантомної кінцівки, наприклад, відчуття ерекції за фактичної відсутності пеніса. При цьому оцінили відчуття в цих відсутніх органах за інтенсивністю як помірні (в середньому 2,9 за 5-бальною шкалою). Також дослідження виявило значне число людей з біполярним розладом (9 з 32). Крім того, амбідекстрія в більшій мірі спостерігалась у досліджуваних з AGI[3].

На думку авторів дослідження, ці знахідки свідчать про біологічну основу AGІ-біґендерності: припускається, що вона може співвідноситись з незвичним ступенем міжпівкульного переключення, коли підпорядкована півкуля стає переважаючою протягом однієї поведінки, і мозолистою супресією пов'язаних зі статтю образів тіла в тім'яній корі та її реципрокних зв'язках з острівцевою корою та гіпоталамусом. Припускається, що «взаємозв'язок між зсувами в мозковій зв'язаності, вегетативним реагуванням, продукцією гормонів ті динамічною репрезентацією тілесного ґендеру можуть разом утворювати сенс переживання ґендерного чергування багатьма біґендерними особистостями». Ці дослідники також незгодні з розподілом неврологічних та психологічних станів та мислять AGI як стан нейропсихіатричний, та для підтвердження цього необхідно більше досліджень.[3]

Примітки
  1. The Transgender Community Health Project. hivinsite.ucsf.edu (англ.). Процитовано 5 вересня 2017.
  2. Jackson-Edwards, Phoebe (31 жовтня 2014). It hit me that I was two genders: Bizarre life of bi-gender Ryan (or Ria). mirror. Процитовано 5 вересня 2017.
  3. Case, Laura K.; Ramachandran, Vilayanur S. (May 2012). Alternating gender incongruity: a new neuropsychiatric syndrome providing insight into the dynamic plasticity of brain-sex. Medical Hypotheses 78 (5). с. 626–631. ISSN 1532-2777. PMID 22364652. doi:10.1016/j.mehy.2012.01.041. Процитовано 6 вересня 2017.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.