Бійчик (техніка)

Бі́йчик[1], також бойо́к[2], заст. клю́па[3] — елемент механізму або машини (верстата, інструмента), що передає вдарну дію. Бійчиками зовуться обидві вдарні поверхні. Бійчик, як правило, є монолітною деталлю.

Застосування бійчика

Бійчик застосовують, коли неможливо надати потрібних міцнісних та інших властивостей тим елементам конструкції, які мали б здійснювати вдарну дію без бійчика, та/або коли вимагається часта заміна деталі у зв'язку з її звичайним зносом.

Примітки
  1. https://classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-russian-polytechnical-term-4951.htm Українсько-російський політехнічний словник
  2. Бойок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Клюпа // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерело
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.