Білга

Білга (івр. בִּלְהָה‎, Bilha, Bilhāh, «нерішуча, сором'язлива») — згідно з Книгою Буття служниця Рахилі, яка стає наложницею патріарха Якова і народжує йому двох синів Дана і Нафталі (Бут. 30:1-6, Бут. 30:8).

Хоча Яків більше любив Рахиль ніж Лію, проте Господь зробив Рахиль безплідною, а Лія народила йому дітей (Бут. 29:31). Рахиль запалала заздрістю до Лії, та вимагала від Якова, щоб дав їй синів. Про те Яків лише сказав «Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?». Тоді Рахиль віддала свою служницю Білгу для народження дітей для неї і Білга породила на її колінах (Бут. 30:3). Про першого сина від Білги Рахиль каже «Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина. Тому назвала ймення йому: Дан.». Свідченням про суперницькі стосунки між двома дружинами Якова є слова Рахилі про її другого сина від невільниці «Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, і перемогла. І назвала ймення йому: Нефталим.» (Бут. 30:8). Коли Білга народила двох синів, Лія вчиняє таке саме — віддає свою служанку Зілпу Якову. Лія називає двох синів Зілпи своїми і бере безпосередню участь у їх вихованні. У єврейській традиції, Білга вважається похованою в Гробниці праматерів у Тверії. Лія, Рахиль, Білга та Зілпа є праматерями Дванадцяти племен Ізраїля