Рахиль

Рахи́ль (Рахіль) — одна з двох дружин патріарха Якова, молодша донька Лавана, молодша сестра Лії, матір Йосипа та Веніямина — праотців двох з 12 колін (племен) народу ізраїльського.

Рахиль
івр. Raquel‎
Померла 1553 до н. е.[1]
Бетлегем (значення)
Поховання Гробниця Рахилі
Батько Лаван[2]
Мати Adinahd[3]
Брати, сестри Лія
У шлюбі з Яків[4]
Діти Йосип[5] і Веніямин[6]
Рахиль (Готтліб Маврикій)

Дружина Якова

Про Рахиль розповідає Книга Буття. У своїй втечі у Гарран, до його дядька по матері — Лавана, патріарх Яків зустрічає Рахиль, яка пасе вівці свого батька, та закохується в неї. Щоби змогти на ній одружитися Яків наймається пасти вівці у Лавана, батька Рахилі, на 7 років. Проте Лаван не тримає слова віддати Якову жінкою Рахиль, а натомість одружує на Якові спочатку старшу дочку — Лію. Проте Лаван віддає через тиждень Якову і Рахиль, але з умовою відпрацювати на нього наступні 7 років. Хоча Яків більше любив Рахиль, проте Господь зробив Рахиль безплідною, а Лія народила йому дітей (Бут. 29:31). Згідно звичаїв цього часу, Рахиль віддала свою служницю Білгу для народження дітей для неї і Білга породила на її колінах (Бут. 30:3). Яків узяв все своє зароблене та сім'ю утікає від Лавана, а Рахиль забирає з собою також домашніх божків (Терафимів)(Бут. 31:19). Ця її дія не має пояснення у Біблії та існують різні її трактування. Яків мав дві дружини — Лію, Рахіль, і служниці дружин — Зілпу та Білгу. Від них народились сини:

Разом з Яковом Рахиль повертається у землю Ханаану. Бог посилає Якова у Бет-Ел, де він мав осісти та поставити жертовника єдиному богу. По дорозі з Бет-Елу у Ефрату (Вифлеєм-Ефрату, Ефрата  — плодоносний, івр. אפרת \ ה‎), при народженні Веніамина Рахиль помирає. Рахіль похована у Вифлеємі (Бут. 35:19).

Гробниця Рахилі
Гробниця Рахилі у 30 роках ХХ ст.

Знаменита Гробниця Рахилі розташована по дорозі з Вифлеєму в Єрусалим, виокремлене місце від Вифлеєму (не в самому місті)[7][8][9][10]. Існує з глибокої давнини і є місцем паломництва. У 1840 році Мозес Монтефіоре після відвідування цих місць пожертвував гроші на реставрацію могили. Це місце є святе як для євреїв, так і для мусульман і християн.

Інші згадки в Біблії

Книга пророка Єремії

У Книзі пророка Єремії пророк каже «Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахиль плаче за дітьми своїми, не хоче потішена бути за діти свої, бо нема їх…» (Єр. 31:15). Ці сльози означали руйнуванна Храму, вигнання і вивезення у полон ассирійцями юдеїв — дітей Рахилі, їх страждання. Проте у наступному вірші Господь дає їй надію: «Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосіння, і від сльози свої очі, бо є нагорода для чину твого, говорить Господь, і вони вернуться з краю ворожого!».

Євангелія від Матвія

У другому розділі Євангелія від Матвія, це посилання з Єремії інтерпретується як прогноз вбивства немовлят у Вифлеємі Іродом Великим, коли він хотів вбити народженого Ісуса.

Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та й розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав. Тоді справдилось те, що сказав Єремія пророк, промовляючи: Чути голос у Рамі, плач і ридання та голосіння велике: Рахиль плаче за дітьми своїми, і не дається розважити себе, бо нема їх…(Мт. 2:16-18)

В мистецтві

У мистецтві та літературі образ Рахилі був сюжетом багатьох творів. Так Мікеланджело створив скульптуру Рахілі над усипальнею папи Юлія ІІ, а багато художників малювали її образ на картинах. Колядка «Не плач, Рахиле», видана у греко-католицькому виданні почаївського Богогласника наприкінці XVIII століття є прикладом чудової церковної лірики українського літературного бароко[11].

Див. також

Примітки
  1. Kantor M. The Jewish Time Line Encyclopedia, New Updated Edition — 2004. — P. 19. — ISBN 978-0-87668-229-6
  2. 16 // Книга Буття
  3. ידוע מ. ל. ויצא // סֵפֶר הַיָּשָׁר — 1552.
  4. 28 // Книга Буття
  5. 24 // Книга Буття
  6. 18 // Книга Буття
  7. «Гробница Рахили, Вифлеем» — сайт «Гений Путешествий» (рос.)
  8. «Отели вблизи Могилы Рахили, Вифлеем» — сайт «Hotels.com» (рос.)
  9. Александр Элькин, «Гробница Рахели», сайт «Лехаим» (рос.)
  10. сайт «Путеводитель по Израилю»: Гробница Рахили (рос.)
  11. Церковна лірика на litopys.org.ua

Джерела
  • «Святе Письмо Старого та Нового Завіту». Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.