Білинський Осип
д-р Білинський Осип (нар. 2 жовтня 1873 — 1920) — український галицький правник, суддя, громадсько-політичний діяч. Доктор права (1912[1]).
| Білинський Осип | |
|---|---|
| Народився |
2 жовтня 1873 Звиняч, Чортківський район, Україна |
| Помер | 1920 |
| Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка |
Життєпис
Народився у селі Звиняч Чортківського повіту (тепер Чортківський район, Тернопільщина). Навчався в цісарсько-королівській гімназії Тернополя. Право вивчав у Львівському університеті. Працював у судах містечок Галичини, зокрема, у Козові, Бережанах. З 1912 року — суддя Тернопільського окружного суду. Під час І-ї світової — помічник коменданта табору в Ґмінді (Австрія), потім служив у тилових частинах війська Австро-Угорщини.
Весною 1918 повернувся до Тернополя. Брав активну участь у встановленні української влади в місті та повіті. Змінив судового радника Олексія Сальвицького на посаді комісара Тернопільського повіту ЗУНР,[2] виконував обов'язки відступу УГА з міста 4 липня 1919 та наступної окупації ЗУНР поляками. Разом з УГА перейшов на території, контрольовані УНР. Загинув за Збручем у 1920 році. Місця смерті та поховання Осипа Білинського невідомі.
Примітки
- Гуцал П. Білинський Осип… — С. 55.
- Павлишин О. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 року). Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 17 вересня 2015.
Джерела
- Гуцал П. Білинський Осип // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 55. — ISBN 978-966-528-318-8.