Тернопільський повіт (ЗУНР)
Тернопільський повіт ЗУНР (пол. Powiat tarnopolski) — адміністративна одиниця у складі ЗУНР, після її анексії Польщею — у складі Тернопільського воєводства, у 1920—1939 роках. Територія сучасного Тернопільського району Тернопільської області.
Географія
Територія становила 1163 км². Населення — 129 721 осіб (1921 рік).
ЗУНР
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був судовий радник Олексій Сальвицький, його змінив адвокат д-р Осип Білинський. Міським комісаром (бурмістром) був обраний вчитель гімназії Семен Сидоряк, а також головою Повітової УНРади, на останній посаді його змінив інший учитель гімназії Петро Карманський. Делегатами до УНРади були обрані: від міста — Петро Карманський і Андрій Музичка, вчитель гімназії (УРП); від повіту — Антін Кунько, селянин із Чернилова (УНДП).[1]
Адміністративний центр — місто Тернопіль.
У складі Тернопільського воєводства
| Тернопільський повіт | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Powiat tarnopolski | |||||||||||
 | |||||||||||
| Повіт на мапі воєводства
| |||||||||||
| Країна |  Польща | ||||||||||
| Воєводство | Тернопільське | ||||||||||
| Адміністративний центр | Тернопіль | ||||||||||
| Населення: | 142 200 | ||||||||||
| Площа: | 1231 | ||||||||||
| Густота: | 116 | ||||||||||
| TERYT: | Код ISO: | ||||||||||
| Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
| Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
| - | |||||||||||
Тернопільський повіт розташовувався в центрі воєводства. Межував на північному заході зі Зборівським, на заході — Бережанським, на південному заході — Підгаєцьким, на півдні — Теребовлянським, на сході — Скалатським, на північному сході — Збаразьким повітами Тернопільського воєводства. Адміністративний центр — місто Тернопіль, населення якого становило 35 000 мешканців. Тернопіль був також і адміністративний центром воєводства, його найбільшим містом, культурним та економічним центром.
Адміністративний поділ
1 липня 1925 р. гміну (самоврядну громаду) Козлів вилучено з Бережанського повіту і включено до Тернопільського[2].
Розпорядженням міністра внутрішніх справ присілок Мар'янка 1 липня 1926 р. вилучено з сільської гміни (самоврядної громади) Купчинці і утворено самоврядну адміністративну гміну[3].
Розпорядженням Ради міністрів з вилучених частин сільських гмін (самоврядних громад) Багатківці Підгаєцького повіту і Ладичин Тернопільського повіту Тернопільського воєводства і 1 липня 1926 р. утворено самоврядну адміністративну гміну Веселівка та включено її до Тернопільського повіту[4].
Розпорядженням міністра внутрішніх справ частина села Купчинці Тернопільського повіту Тернопільського воєводства 1 квітня 1930 р. вилучена з сільської гміни (самоврядної громади) й утворено самостійну гміну Яструбове того ж повіту і воєводства[5].
15 червня 1934 р. села Городище, Дмухівці та Слобідка передані з Бережанського повіту до Тернопільського[6], а село Сущин з Тернопільського — до Теребовлянського[7].
Розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі від 26 липня 1934 «Про поділ Тернопільського повіту Тернопільського воєводства на сільські гміни»[8] в повіті з 1 серпня 1934 дотогочасні ґміни об'єднані в 15 сільських ґмін.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 11 квітня 1937 р. вилучено з ґміни Великого Глибочка поселення Новий Світ і включене до громади міста Тернополя[9].
Міста (Міські ґміни)
Сільські ґміни
Кількість:
1920—1925 рр. — 81
1925—1926 рр. — 82
1926—1930 рр. — 84
1930—1934 рр. — 85
1934 р. — 87
1934—1939 рр. — 15
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення
У 1907 році українці-грекокатолики становили 35 % населення повіту[10].
У 1939 році в повіті проживало 150 240 мешканців (84 560 поляків — 56,02 %, 52 675 українців — 34,89 %, 12 715 євреїв — 8,65 % і 290 німців та інших національностей — 0,19 %)[11].
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 142 220 населення ніби-то було аж 93 874 (66,01 %) поляків при 42 374 (29,79 %) українців, 5 836 (4,1 %) євреїв і 34 (0,02 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.
У складі СРСР
18 вересня 1939 року більшовицькі війська повністю зайняли територію повіту.
27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області[12].
17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Козлівський, Микулинецький, Великоборківський і Великоглибочецький райони.
Примітки
- Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 czerwca 1925 r. o wyłączeniu gminy Kozłów z powiatu brzeżańskiego i włączeniu do powiatu tarnopolskiego. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 maja 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej «Marjanka» w powiecie i województwie tarnopolskim. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 maja 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej «Wesołówka» i włączeniu jej do powiatu tarnopolskiego. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lutego 1930 r. o utworzeniu gminy wiejskiej «Jastrzębowo» w powiecie i województwie tarnopolskiem. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów brzeżańskiego i tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów tarnopolskiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 11 kwietnia 1937 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o rozszerzeniu granic m. Tarnopola w województwie tarnopolskim. Dz.U. 1937 nr 33 poz. 262 (пол.)
- Українці. Частка у населенні повітів
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 89-92.
- Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
