Білл Пронзіні

Був тричі одружений. Перший шлюб узяв з Лорою Патрісією Адольфсон 1965 році, за рік розлучилися. Другий — з Брунгільдою Шієр 28 липня 1972 року, з грудня 1985 року вони жили роздільно, розлучилися через пару років. Третій шлюб з письменницею Марсією Мюллер, взятий у 1992 році. Вони стали також співавторами кількох романів і антологій.

Він опублікував свій перший роман «Сталкер» (англ. The Stalker), в 1971 році. Найвідомішими його творами є серія «Безіменний детектив», яку він розпочав у 1971 році. Станом на 2017 рік в серії є 46 книг, включаючи низку новел. Незважаючи на те, що історії стосуються звичайного кола злочинів, характерних для таємниць, вони зображують відносно мало насильства.

Пронзіні написав і опублікував понад триста оповідань. Вони опубліковані у різних виданнях, включаючи деякі з останніх номерів журналів Adventure та The Argosy, що зазвичай вважаються першими американськими Pulp-журналами. Подальші оповідання Пронзіні з'являлися й в інших часописах: Charlie Chan Mystery Magazine, Ellery Queen's Mystery Magazine, Man from U.N.C.L.E. Magazine, The Magazine of Fantasy and Science Fiction, Mike Shayne Mystery Magazine, Alfred Hitchcock's Anthology. Його збірка оповідань «Карпентер і Квінканнон», «Професійні детективні послуги» (1998), базується на історіях 1890-х років про Сабіну Карпентер, жінку-детектива, вдову Ната Пінкертона, засновника відомої приватної детективної агенції. Сабіна вдало продовжує діяльність свого покійного чоловіка.

Пише під псевдонімами «Джек Фокс», «Алекс Саксон». Він також пише разом з Джеффрі Майнером Воллманном під спільними псевдонімами «Роберт Гарт Девіс» і «Вільям Джеффрі».

Пронзіні отримав численні нагороди та номінації на нагороди за досягнення в жанрі детективної прози.

• Його дебютний роман «Сталкер» був номінований на премію Едгара 1972 року в категорії «Найкращий перший роман американського письменника».
• Здобув премію Шамус в 1982 році у номінації «Найкращий роман про приватного детектива» за роман «Приховувач».
• У 1983 році вдруге номінований на премію Едгара, цього разу в номінації «Найкраща критична/бібліографічна робота» з твором «Пістолет, притиснутий до щоки».
• У 1984 році Пронзіні виграв свою першу нагороду, здобувши премію Шамуса за новеллу «Котяча лапа».
• Його роман «Кістки» був номінований на премію Шамус у 1986 році. У 1987 році Пронзіні був нагороджений «Оком» (англ. «The Eye»), нагородою Шамуса за «Досягнення протягом творчого життя» (англ. «Lifetime Achievement»), що є найвищим ступенем цієї нагороди.
• 1987 року Пронзіні отримав свою першу нагороду Мекавіті за критичну роботу «1001 північ», разом з дружиною Марсією Мюллер. Наступного року він виграв ту ж нагороду в цій же номінації за «Син Пістолета, притиснутого до щоки».
• У 1989 році отримав номінацію «Найкращий роман» на премію Ентоні за «Кайдани» та ще одну номінацію на премію Шамус за новелу «Інцидент у сусідській таверні».
• У 1989 році нагороджений французькою Гран-прі поліцейської літератури за роман «Прихована долина / Снігопад».
• Ще дві номінації за «Найкраще оповідання» премії Шамус відбулися за «Тут приходить Санта-Клаус» у 1990 році та «Дім — місце, де» у 1996 році.
• 1996 року його роман «Блакитний самотній» був номінований на премію Ентоні у номінації «Кращий роман».
• 1997 року роман «Вартові» отримав номінацію на «Найкращий роман» премії Шамус.
• 1998 року роман «Пустеля незнайомців» виграв премію Едгара у номінації «Найкращий роман».
• «Великий укус» у 2001 році та «Диявольська варка» у 2007 році були номінантами премії Шамус у номінації «Найкраще оповідання». У 2010 році Пронзіні був номінований у номінації «Найкращий роман» цієї премії за «Інтригани».

• Pronzini, Bill 1943- (англ.)
• BILL PRONZINI офіційний вебсайт (англ.)

• Bill Pronzini 1943- (англ.)
• Interview and excerpt with author Bill Pronzini for «The Violated» (англ.)
• Радіоінтерв'ю Білла Пронзіні 4 грудня 2017 року на KPFA. Radio Wolinsky. (англ.)