Білогірське водосховище

Білогірське водосховище (крим. Qarasuvbazar yapma gölü, рос. Белогорское водохранилище)— одне з найбільших водосховищ Криму, забезпечує зрошення земель в долині річки Біюк-Карасу та живлення Тайганського водосховища. Розташоване в Білогірському районі Автономної Республіки Крим.

Білогірське водосховище
45°01′ пн. ш. 34°35′ сх. д.
Розташування
Країна  Україна
Регіон Республіка Крим
Автономна Республіка Крим
Розташування  АР Крим
Геологічні дані
Тип зрошувальне водосховище
Розміри
Площа поверхні 2,25 км²
Глибина макс. 29  м
Довжина 4.6 км
Ширина 600 км
Об'єм 23.3 км³
Вода
Басейн
Вливаються Біюк-Карасу
Витікають Біюк-Карасу
Країни басейну Україна
Інше
Міста та поселення Білогірськ
Geonames 6997039
Код ДВР Росії 21020000221499000000070
Білогірське водосховище (Україна)

Зведене в 1970 році для зрошення сільськогосподарських земель, відокремлене від Тайганського водосховища невеликим перешийком. На 2020 є одним з джерел наповнення Північно-Кримського каналу і використовується для водопостачання міст на південному сході Криму

Зариблене, риба: короп, карась, щука, товстолоб, судак, окунь, плотва, лящ, головень.

Гідрографія
  • Довжина: 4,6 км,
  • Ширина: 600 м.
  • Макс. глибина: 29 м.
  • Площа водойми: 225 га
  • Запас води: 23,3 млн. м³

Водопостачання Східного Криму

В 2014 році була збудована схема перекидання вод Білогірського і Тайганського водосховища у Північно-Кримський канал, що дозволило забезпечити водою Феодосію, Керч і Судак до завершення будівництва в 2016 році підземних водозаборів.

У січні-лютому 2015 року вода з Білогірського водосховища використовувалася для наповнення Новомиколаївського водосховища[1]. У квітні — Феодосійського, при цьому з Білогірського водосховища на добу надходило 300 тис. м³, з Тайганського — 500 тис. м³[2].

На початку лютого наповнюваність становила 12 млн м³[3]. До 20 травня збільшилася до 18,0 млн м³.[4]

Через відсутність опадів у липні-вересні 2015 до жовтня наповнення скоротилося до 4,1 млн м³ (18 %).[5] Так званий мертвий об'єм водосховища становить 1,8 млн м³.[6]

У грудні 2015 року водосховище сильно обміліло і у верхів'ях з'явилося русло річки Карасу.[7]

У травні 2016 року «продуктивних запасів» у порівнянні з попереднім роком було менше в три рази і була припинена подача води на зрошення. [4] Наприкінці 2016 року корисні запаси були відсутні, наповнення Північно-Кримського каналу здійснювалося підземними водами і притоками басейну річки Біюк-Карасу.[8]

16 лютого 2018 року подання води від Білогірського водосховища становила 2,9 м³/с.[9]

Примітки
  1. Керчани скаржаться на запах водопровідної питної води. KERCH.COM.RU. 2 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015.
  2. У Феодосійському водосховищі накопичено 3-місячний запас води. Крыминформ. 27 квітня 2015. Процитовано 27 квітня 2015.
  3. Білогорське водосховище заповнене на третину. Крыминформ. 4 лютого 2015. Процитовано 25 травня 2015.
  4. Володимир Лисенко провів нараду щодо вирішення питань провідних сільгосппідприємств Криму у галузі садівництва. Государственный комитет по водному хозяйству и мелиорации Республики Крым. 20 травня 2016. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.
  5. Прес-реліз «Про готовність до роботи в осінньо-зимовий період водогосподарського комплексу Республіки Крим». INFORMER. 23 жовтня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 листопада 2015.
  6. Білогірське водосховище сильно обміліло, але це не небезпечно. Kafanews. 25 серпня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.
  7. Верхів'я Білогірського водосховища оголило дно. Крым.Реалии. Процитовано 17 червня 2016.
  8. Андрій Лісовський провів засідання міжвідомчого штабу з ліквідації загрози НС ситуації регіонального рівня з водозабезпечення Східного Криму. Госкомводхоз. 27 грудня 2016. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 1 січня 2017.
  9. Охрана водных ресурсов. НИЖНЕГОРСКИЙ ФИЛИАЛ ГОСУДАРСТВЕННОГО БЮДЖЕТНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ РЕСПУБЛИКИ КРЫМ "КРЫМСКОЕ УПРАВЛЕНИЕ ВОДНОГО ХОЗЯЙСТВА И МЕЛИОРАЦИИ". 16 лютого 2018. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 8 травня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.