Білоруський посольський клуб
Білоруський посольський клуб — білоруська фракція в парламенті Польської республіки в 1922—1927 і 1928—1930 роках.
![](../I/Bielaruski_paso%C4%BAski_klub._%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%96_%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B1_(1923).jpg.webp)
Створений у листопаді 1922. Спершу членами БПК були 11 депутатів (послів) сейму (Антон Овсяник, Сергій Баран, Володимир Каліновський (пізніше його замінив Павло Волошин), Михайло Коханович, Петро Мятла, Василь Рогуля, Симон Рак-Михайловський, ксьондз Адам Станкевич, Броніслав Тарашкевич, Симон Яковюк і Фабіан Яремич) і 3 сенатори (В'ячеслав Богданович, Олексій Назаревський, Олександр Власов). У процесі своєї діяльності клуб відстоював соціальні і національні права білоруського населення у Польщі. Cпочатку займав лояльну позицію у відношенні до польського уряду, але у середині 1923 перейшов у опозицію; допускав тактичну взаємодію з польськими лівими і центристськими партіями. 24 червня 1925 через тактичні розбіжності у БПК відбувся розкол. Посли сейму Броніслав Тарашкевич, Симон Рак-Михайловський, Павло Волошин і Петро Мятла створили окремий посольський клуб Білоруської селянсько-робітничої громади. Депутати, які залишилися в БПК, займали опозиційне становище відносно посольського клубу БСРГ і польського уряду. Після нових виборів у березні 1928 БПК був створений повторно у складі 4 депутатів сейму (Павло Каруза, Альбін Степович, Костянтин Юхневич і Фабіан Яремич) і 2 сенаторів (В'ячеслав Богданович і Василь Рогуля). У березні — листопаді 1928 був автономною частиною об'єднаного Українсько-білоруського клубу, потім діяв самостійно. У парламенті діяв паралельно з прокомуністичним білоруським селянсько-робітничим посольським клубом «Змаганне», з яким вів гостру ідеологічну боротьбу. У різниц час БПК очолювали Броніслав Тарашкевич (1922 — 1924), Василь Рогуля (1924—1925), Фабіан Яремич (1925—1927, 1928—1930).