Сейм (значення)

Місце прийняття законів і рішень у Речі Посполитій

Організації

Сейм (пол. sejm, питомо український варіант сойм) — назва шляхетських зборів, а згодом — представницького органу влади взагалі, зокрема законодавчих органів у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, Карпатській Україні (1939), Польській республіці (1945–1990), Литві та Латвії (після 1920 р.); нижня палата парламенту в Польській республіці у 1921–1939 рр. та після 1990 р.; в Австро-Угорщині існували крайові сойми Королівства Галичини та Володимирії та Герцогстві Буковина.

Слова «сейм», «сойм» походять від прасл. *sъjьmъ/*sǫjьmъ, утвореного від прийменника *sъn («зі») і дієслова *jьmǫ («беру», «йму»), буквально — «зібрання», «збори». Схожу етимологію має також і староцерк.-слов. съньмъ, «сонм» і снемъ, «снем» (від прасл. *sъnьmъ — фонетичного варіанта *sъjьmъ/*sǫjьmъ)[1].

Сучасні

Сейм Республіки Польща (пол. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej) — нижня палата Національної Асамблеї Республіки Польща.
Сейм Латвії (латис. Saeima) — парламент Латвії;
Сейм Литовської Республіки (лит. Lietuvos Respublikos Seimas) — парламент Литви;
Сейм Фінляндії (Едускунта) — парламент Великого князівства Фінляндського, згодом — незалежної Фінляндії.

Історичні

Сейм Королівства Польського — парламент Польського королівства до Люблінської унії, коли він був об'єднаний з сеймом ВКЛ у сейм Речі Посполитої;
Сейм Великого Князівства Литовського — парламент Великого князівства Литовського;
Сейм Речі Посполитої (пол. Sejm walny) — парламент Речі Посполитої з 15 по 18 століття;
Чотирирічний сейм — сейм, зібраний 6 жовтня 1788 року у Варшаві, що мав на меті всеохопне реформування Речі Посполитої і повернення їй статусу суверенної держави.
Віленський сейм (пол. Sejm Wileński, Sejm Litwy Środkowej) — представницький орган населення Серединної Литви;
Буковинський сейм — представницько-законодавчий орган австрійської провінції Герцогство Буковина у 1861–1918 роках;
Галицький сейм (сойм) — представницько-законодавчий орган австрійської провінції Королівство Галичини та Володимирії у 1861–1918 роках; теж планована назва майбутнього парламенту ЗУНР.
Красноставський сейм 1447 — з'їзд польських магнатів у Красноставі, який оформив взаємовідносини між Королівством Польським і Великим князівством Литовським після обрання на польський престол Казимира IV.
Сойм Карпатської України — законодавчий орган автономного Закарпаття у 1939 році;
Великий Вільнюський сейм (лит. Didysis Vilniaus Seimas) — з'їзд представників литовського національного руху у Вільно 4—5 грудня 1905 року;

Іноді в історичній літературі назву «сейм» застосовують також до чеського снема, рейхстага Священної Римської імперії та угорських Державних зборів (Országgyűlés).

Топонім

Сейм — річка, ліва, найбільша притока Десни;
Сейм — адміністративний центр Сеймської сільради Мантуровського району Курської області
Сейм — річка в Сахалінській області

Інше

SEJM (Sovetia Esperantista Junulara Movado) — радянський есперанто-рух у 1962—1978 та 1990—2000 роках.

Див. також

Сеймик

Примітки

Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

Посилання

Сейм // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
Сойм // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1794. — 1000 екз.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.