Білостоцька область
Білосто́цька о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця у складі БРСР, створена після заняття Радянським Союзом північно-східних земель міжвоєнної Польської Республіки та включення їх до складу БРСР. З точки зору радянської влади існувала в 1939–1944 року, фактично — 1939–1941, оскільки з кінця червня 1941 до січня 1945 року її територія була окупована нацистською Німеччиною і замість області існувала Білостоцька округа.
Білостоцька область | |||
---|---|---|---|
Беластоцкая вобласць | |||
| |||
Мапа БРСР, 1940 р. На Заході - Білостоцька область | |||
Адм. центр | Білосток | ||
Найбільше місто | Гродно, Волковиськ, Августів, Цеханув, Ломжа | ||
Країна | Білоруська РСР | ||
Область | Білоруська РСР | ||
Офіційна мова | Російська, білоруська | ||
Населення | |||
- повне | |||
Площа | |||
- повна | |||
Дата заснування | 1939—1944 | ||
Дата ліквідації | 20 вересня 1944[1] | ||
|
Після війни більшу частину області (близько 12 тис.км²) разом з обласним центром було передано Польщі.
Адміністративним центром було місто Білосток.
Історія
До вересня 1939 року територія області входила до складу Польської Республіки. У той час, згідно із секретним Пактом Молотова-Ріббентропа між СРСР та нацистською Німеччиною, вона була зайнята військами Радянського Союзу[2][3]. 22 жовтня того ж року радянська влада організувала на зайнятій території вибори. Майже всі кандидати були підібрані радянською владою, незалежних кандидатів не допускали, громадяни були змушені голосувати, а у всьому краї почався терор і репресії проти тих, хто не підтримував радянську владу [4]. Згідно з офіційними результатами, за радянських кандидатів проголосувало 90 % виборців. Після виборів, «обрані» депутати на зборах у Білостоці 28-30 жовтня звернулися з проханням приєднати ці землі до складу Білоруської РСР. 2 листопада Білосточчина була включена до складу СРСР. 4 грудня радянські власті розділили зайняті території на області — таким чином була створена і Білостоцька область.
Всі ці рішення вважалися незаконними з точки зору міжнародного права. Заняття північно-східних земель міжвоєнної Польської Республіки та включення їх до складу СРСР порушувало положення багатьох міжнародних договорів, зокрема Ризького мирного договору 1921 р., Договору про ненапад 1932 р. і Лондонської конвенції 1933 року про дефініції агресора[5]. З цієї причини міжнародне співтовариство вважало територію Білостоцької області частиною Польщі під радянською окупацією.
У липні 1944 року місто було відвойовано Червоною Армією і приєднано до Білорусі. 20 вересня 1944 Білосток з прилеглими районами було передано Польщі, яка почала проводити політику насильницького виселення звідти білорусів і українців.
Адміністративний поділ
Спочатку область ділилася на повіти. У 1940 у замість повітів були утворені 24 райони:
- Августовський
- Білостоцький
- Більський
- Бранський
- Волковиський
- Граєвський
- Гродненський
- Домбровський
- Єдвабновський
- Заблудовський
- Замбровський
- Кольновський
- Кринківський
- Лапський
- Ломжинський
- Моньковський (в тому ж році перейменований на Книшинський)
- Порецький (в тому ж році скасований)
- Свіслоцький
- Скидельський
- Снядовський
- Соколковський
- Сопоцкинський
- Цехановецький
- Чижевський
Література
Атлас гісторыі Беларусі ад старажытнасці да нашых дзён.(біл.) — Мінськ: Видавництво «Білоруська Енциклопедія» імені Петруся Бровки, 2006. — С. 110. — 160 с. — ISBN 985-11-0376-4
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Большая российская энциклопедия, 2004. — ISBN 978-5-85270-320-0
- Карта: Поділ Польської Республіки між СРСР і Третім Рейхом відповідно до Пакту Молотова-Ріббентропа
- Карта поділу Польщі. Підписи: Сталін, Ріббентроп
- Марек Вежбіцкі: Depolonizacja i kolektywizacja. В: Polacy i Białorusini w zaborze sowieckim. Stosunki polsko-białoruskie na ziemiach północno-wschodnich II RP pod okupacją sowiecką 1939–1941. Вид. Друга Варшава: Stowarzyszenie Kulturalne Fronda, 2007, сс. 301–314, серія: Biblioteka historyczna Frondy. ISBN 978-83-88747-76-2 (біл.)
- під ред. Маріанна Семаковіч: Війна на два фронти. 17 вересня 1939 — агресія СРСР проти Польщі. В: Нарис історії Польської Держави і Народу. Х-XXI в. С. 226 (біл.)