Білоус Григорій Павлович

Григо́рій Па́влович Білоу́с (нар.7 січня 1940[2], Курмани — пом.28 грудня 2011[3], Черкаси) — поет. Заслужений працівник культури України.

Білоус Григорій Павлович
Народився 7 січня 1940(1940-01-07)
Курмани, Недригайлівський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Помер 28 грудня 2011(2011-12-28) (71 рік)
Діяльність поет
Alma mater Київський геологорозвідувальний технікум
Нагороди

Вас поглинає Лета,
 Лиш Слово не вмира,
 Безсмертя у поета
 На кінчику пера

Григорій Білоус, з афоризмів[1]

Біографічні відомості

Народився в с. Курмани Недригайлівського району Сумської області.

Закінчив Київський геологорозвідувальний технікум та Вищу партійну школу при ЦК КПУ.

Був головою Черкаської обласної організації НСПУ з 1999 по 2010 рр., головним редактором часопису «Холодний Яр».

Автор збірок поезій «Зоряний колодязь», «Терноцвіт», книжки прози «Рудоман», книжки поем з коментарями «Провидці правди і свободи», художньої публіцистики «Слова, слова, спасіте наші душі».

Лауреат міжнародної премії імені Г. Сковороди, обласної імені В. Симоненка (1999), регіональної М. Старицького.

Григорій Білоус помер 28 грудня 2011[4] р. Поховано в м. Черкаси на центральній алеї міського цвинтаря[5].

Посилання
  1. Коротко про безсмертя. Весела світлиця. www.silskivisti.kiev.ua. 19 серпня 2011. Процитовано 7 травня 2012.[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Письменницький довідник (Б). nspu.org.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 7 травня 2012.
  3. Помер Григорій Білоус. www.cherkassynews.tv. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 7 травня 2012.
  4. Скотилась Білоусова зоря... www.kray.ck.ua. 4 січня 2012. Процитовано 7 травня 2012.[недоступне посилання з червня 2019]
  5. Завтра черкащани прощатимуться з Григорієм Білоусом. procherk.info. 29 грудня 2011. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 7 травня 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.