Білоцерківський військовий шпиталь

Білоцерківськиї військовий шпиталь — установа охорони здоров'я Міністерства оборони України у Білій Церкві, є вагомим структурним підрозділом військової медицини, одним з найважливіших військово-медичних закладів України в загальнодержавній системі військових шпиталів-госпіталів. Є багатопрофільним клінічним, лікувально-діагностичним та науковим центром в якому лікуються військовослужбовці, ветерани Збройних Сил України, та всі охочі цивільні пацієнти.

Білоцерківський військовий шпиталь Міністерства оборони України
Тип військовий шпиталь
Засновано 1941
Головний лікар Самарський Микола Іванович
Кількість ліжок 100[1]
Відділення

приймальне відділення; хірургічне відділення; відділення анестезіології, реанімації; терапевтичне відділення;

інфекційне відділення; лабораторне відділення; відділення променевої діагностики; фізіотерапевтичний кабінет; поліклініка[2]
Країна  Україна
Адреса
Київська область
Біла Церква, Олександрійський бульвар, 109[3]
Координати 49°48′29″ пн. ш. 30°05′49″ сх. д.
Акредитаційна категорія І
Сайт hospital.kiev.ua

У шпиталі служать та працюють 102 медичних працівників, в тому числі 37 лікарів (вищої категорії — 9, першої категорії — 18, другої категорії — 4).

Історія

762-й військовий шпиталь сформовано 20 липня 1941 року на базі трьох військових санаторіїв: Святошинського, Моршинського, Ворохтинського.

У період Другої світової війни шпиталь перебував як «терапевтичний», «хірургічний» евакошпиталь у складі Південно-Західного, 1 Білоруського фронтів.

З 1945 року передислокований в м. Біла Церква і розгорнутий як «гарнізонний шпиталь». В різні періоди утримувався за штатами 300, 200, 100 ліжок.

762-й військовий шпиталь на 100 ліжок з серпня 2007 року увійшов до складу Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону[4].

Структура військового шпиталю

На базі Білоцерківського військового шпиталю надають медичну допомогу наступні відділення:

  • приймальне відділення;
  • хірургічне відділення (з палатами гнійної хірургії) на 35 ліжок;
  • відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії;
  • терапевтичне відділення (з палатами для неврологічних та дерматовенерологічних хвороб) на 45 ліжок;
  • інфекційне відділення на 20 ліжок;
  • лабораторне відділення;
  • відділення променевої діагностики;
  • фізіотерапевтичний кабінет;
  • поліклініка[1].

Діяльність в умовах воєнного стану

Під час надзвичайного чи воєнного стану в державі шпиталь працює в спеціальному режимі діяльності, передбаченому чинним законодавством України. В разі реальних військових дій з задіянням військовослужбовців Міністерства оборони України, шпиталь вповноважений на розгортання необхідної кількості польових військових шпиталів, спільно з органами з питань надзвичайних ситуацій та Збройними силами України в районах бойових дій.

Військово-лікарська комісія

При військовому шпиталі діє військово-лікарська комісія, на яку покладено повноваження експертного визначення медичної та психологічної придатності особи до проходження військової служби в мирних та військових умовах, а також експертне визначення втрати здоров'я внаслідок бойових дій або проходження військової служби в мирний час і встановленні відповідної групи інвалідності учаснику бойових дій, експертне визначення зв'язку смерті/загибелі військовослужбовця з вогнестрільним пораненням при захисті Батьківщини. Рішення військово-лікарських комісій є підставою для отримання статусу члена родини загиблого військовослужбовця.

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.