Липень

Ли́пень — сьомий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[1]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.

← липень →
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
2022 рік
Липень
Липа — цариця медоносів, цвіте з середини червня до середини липня.
Мініатюра Липень з «Розкішного часослова герцога Беррійського».

Назва

Українська назва місяця походить од прасл. *lip-ьn-jь «час цвітіння липи», що є похідним утворенням від lipa «липа»[2]. Це давнє наймення пов'язане з буйним цвітінням липи та періодом збору липового меду (липця[3]). Можливо, саме прасл. *lipьnь було первісною назвою місяця в давньослов'янському календарі[4]. Співзвучні назви вживаються в білоруській (ліпень), польській (lipiec), кашубській (lëpińc) і литовській (liepa) мовах; натомість у хорватській мові словом lipanj називають червень[2]. Давньоруські ж пам'ятки, навпаки, під назвою чьрвенъ, червенъ згадують липень[5][6].

З XVI ст. в староукраїнських писемних джерелах вживається назва «липець»[7][8] (у написаннях: липець[lower-alpha 1], липецъ[lower-alpha 2], липе(ц)[lower-alpha 3], ліпецъ[lower-alpha 4]), що досі трапляється в діалектному мовленні[3][12]. У вжитку були й інші народні назви місяця: стра́дник, ко́сень, дощови́к, громови́к[13], грозови́к, бі́лень, илевей / елевей, ільовець, илюх, сіноко́с / сінокі́с[14], а також: ґе́дзень / ге́дзень / ке́дзень, ке́здень, бе́дзень / би́дзень, кива́ч, ки́вень, ки́вотень[15].

У римському календарі липень був п'ятим за ліком місяцем. До реформи Юлія Цезаря рік розпочинався з березня, тому спочатку липень називався Quintilis (від лат. quintus — «п'ятий»). Згодом, він був названий Iulius на честь першого римського імператора Юлія Цезаря, який цього місяця народився. Від лат. Iulius походять назви місяця в більшості мов світу: болг. юли, рос. июль, серб. jул/jul, jули/juli, англ. July, фр. juillet.

Кліматична характеристика в Україні

В Україні липень — найтепліший місяць року з частими грозами та зливами. Середня місячна температура повітря становить 18—24 °C, у Карпатах і горах Криму — 11—17 °C. Абсолютний максимум температури повітря — 34—39 °C; в Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Донецькій, Луганській, Харківській, Полтавській, Дніпропетровській, Київській областях та в Криму — до 41 °C, у Карпатах та горах Криму — 31—35 °C. Абсолютний мінімум температури — 2—9 °C, у Карпатах — 0—1 °C, на узбережжі Чорного й Азовського морів — до 11 °C. Історичний мінімум температури (2,4 °С) спостерігався 1951 р. в м. Олевськ.

Середня кількість опадів — 46—102 мм, у Карпатах, на Прикарпатті, Тернопільщині та Хмельниччині — 103—184 мм[16].

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні

Рухомі

Інші

Див. також

Коментарі
  1. А саме:

Примітки
  1. Липень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Липень // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — С. 237—238. — ISBN 5-12-001263-9.
  3. Липець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  5. Чьрвенъ = червенъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 1555.
  6. Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 55—56. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  7. Липецъ, ліпецъ // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало ; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Л., 2013. — Вип. 16 : Легкомыслность — Лѧчи. — С. 42.
  8. Липецъ // Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII ст. / Тимченко Є. К. / Підготували до видання В. В. Німчук, Г. I. Лиса. — К. — Нью-Йорк : Інститут української мови Національної академії наук України ; Українська Вільна Академія Наук у США, 2002. — Кн. 1 : А — Н. — С. 403. — 512 с. — ISBN 966-7252-25-6.
  9. Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
  10. Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
  11. Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  12. Липець // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  13. Липень // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 333—334.
  14. Липень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 82. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  15. Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
  16. Коротка кліматична характеристика липня. betaren.ua. Процитовано 28 вересня 2021.
  17. Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 7 листопада 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.