Більбасов Василь Олексійович

Васи́ль Олексі́йович Більбасов (* 31 липня 1838, Полтава — † 5 вересня 1904) — російський історик і публіцист.

Більбасов Василь Олексійович
Народився 7 (19) червня 1837[1]
Полтава, Російська імперія[1]
Помер 24 липня (6 серпня) 1904[1] (67 років)
Павловськ, Царськосільский повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[1]
Поховання Новодівочий цвинтар
Країна  Російська імперія
Діяльність історик, журналіст, медієвіст
Alma mater Імператорський Санкт-Петербурзький університетd[1]
Заклад Імператорський університет Святого Володимира

Особа

1861 року закінчив Петербурзький університет, 1863 — магістр, 1867 захищає докторську дисертацію — по історії середньовічних Німеччини і Франції.

1867—1871 — професор Київського університету, пізніше — редактор ліберальної газети «Голос» — в 1871-83 роках.

Більбасов досліджував історію хрестових походів, папства і Германської імперії та історію слов'ян, зокрема написав праці про Яна Гуса (1869) та Кирила і Мефодія (1871).

  • 1868, 1871 — «Кирилл и Мефодий по документальным источникам» (т. 1-2, СПб)
  • «История Екатерины Второй» (т. 1-2, СПб., 1890-96).

Джерела

Посилання

  1. Русские писатели 1800—1917: Биографический словарь (русский) / за ред. Н. П. ОлексійовичМосква: Велика російська енциклопедія, 1989. — Т. 1. — 672 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.